Китай завершив першу фазу амбітного проєкту з розширення своїх військово-морських можливостей у Південнокитайському морі, збудувавши масштабний штучний острів площею майже 607 гектарів на рифі Антилопа. Цей новий стратегічний форпост, розташований у спірному регіоні, вже активно облаштовується інфраструктурою, призначеною для розміщення бойових кораблів та сучасної бойової авіації, що свідчить про значне посилення присутності Пекіна в акваторії, яка є життєво важливою для міжнародної торгівлі та безпеки.
Стратегічне значення рифу Антилопа
Риф Антилопа, що є частиною архіпелагу Парасельських островів, зайнятих Китаєм з 1974 року, має надзвичайно важливе стратегічне розташування. Він знаходиться південніше від ключових китайських військово-морських баз, таких як Юйлінь на острові Хайнань, де базуються два з трьох китайських авіаносців – “Шаньдун” та “Фуцзянь”, а також значні сили підводного флоту. Будівництво штучного острова на цьому рифі дозволяє Китаю розширити зону свого контролю та ефективно впроваджувати стратегію обмеження доступу та маневру (A2/AD), що робить регіон менш доступним для потенційних супротивників.
Процес будівництва та облаштування
Процес будівництва, який розпочався наприкінці 2025 року, характеризувався ретельним плануванням та приховуванням від сторонньої уваги, адже китайські землесосні снаряди вирушили до рифу з вимкненими транспондерами. За менш ніж рік безперервних цілодобових робіт було видобуто понад мільйон тонн піску, що дозволило створити суходол краплеподібної форми довжиною близько 6 кілометрів. Наразі острів оточений морськими дамбами та внутрішніми дорогами, а основний будівельний флот вже залишив акваторію, що свідчить про завершення першої фази проєкту.
- На північно-західному боці острова тривають підготовчі роботи для будівництва злітно-посадкової смуги довжиною 3000 метрів та шириною 55 метрів, здатної приймати великі військові та комерційні літаки.
- Поруч виявлено котлован розміром 60 на 60 метрів, площа якого відповідає розмірам великих авіаційних ангарів, що використовуються на інших китайських військових базах.
- У південній частині острова збудовано причал завдовжки 680 метрів, де вже було зафіксовано корабель Берегової охорони Китаю.
- Східна сторона бази вже активно використовується: зведені адміністративні та житлові будівлі, облаштовано вертолітний майданчик та парковки.
Міжнародна реакція та заяви Китаю
Незважаючи на заяви китайських державних ЗМІ про виключно комерційне та цивільне використання рифу, подібна риторика супроводжувала будівництво всіх попередніх військових форпостів Пекіна у Південнокитайському морі. Це викликає занепокоєння міжнародної спільноти, адже така діяльність є прямим порушенням Конвенції ООН з морського права (UNCLOS). У 2015 році голова КНР Сі Цзіньпін публічно заявляв про відсутність намірів мілітаризувати Південнокитайське море під час зустрічі з тодішнім президентом США Бараком Обамою, проте подальші дії Китаю свідчать про протилежне. Розширення мережі штучних островів та їх перетворення на військові бази значно посилює військові можливості Китаю та його потенціал стримування в регіоні. Актуальні супутникові знімки та аналітичні дані підтверджують масштабність і військове призначення цих будівель, що викликає стурбованість з боку сусідніх країн та міжнародних партнерів.
