Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець підкреслює критичну ситуацію, що склалася навколо мобілізації в Україні, називаючи її “небезпечним рівнем”, до якого призвели недопрацювання попереднього керівництва Міністерства оборони та загальна державна політика. Він зазначає, що кількість звернень щодо порушення прав під час мобілізації зросла в сотні разів від 2022 року, що свідчить про погіршення ситуації та зростання суспільного спротиву.
Суспільний супротив та корупція в системі мобілізації
Причини зростання суспільного супротиву
За словами Дмитра Лубінця, у 2022-2023 роках більшість громадян долучалися до Сил оборони добровільно, однак у 2024 році спостерігається тенденція до примусових затримань та “бусифікації”. Це, на його думку, стало наслідком встановлення необґрунтованих мобілізаційних планів, що призвело до “тотальної корупції в системі мобілізації”. Люди, які могли б відкупитися, відпускалися за фінансовими мотивами, тоді як план необхідно було виконувати, що призводило до призову недужих, наркозалежних та людей похилого віку. Це, своєю чергою, стимулювало суспільство до самостійного відстоювання своїх прав, іноді шляхом вчинення кримінальних злочинів. Омбудсман наголошує на неприпустимості безкарності як для тих, хто нападає на службовців ТЦК, так і для працівників ТЦК, які вчиняють кримінальні правопорушення.
Відсутність належного правового регулювання
Лубінець вказує на відсутність чіткого юридичного врегулювання процедур, пов’язаних з мобілізацією, що створює підґрунтя для зловживань з боку працівників ТЦК. Хоча Конституція України та Кримінальний і Цивільний кодекси ніхто не скасовував, і існують законодавчі обмеження на тривалість затримання без складання протоколу, правоохоронні органи, на думку омбудсмена, самоусунулися від виконання своїх функцій, переклавши їх на військових. Лише з 2025 року було врегульовано обов’язкову присутність представників Національної поліції у групах оповіщення, а також запроваджено обов’язок носити бодікамери, хоча їхня ефективність залишається під питанням.
Зростання кількості кримінальних проваджень
Незважаючи на це, Лубінець висловлює надію, що ситуація почне поліпшуватися, адже цього року ДБР, Нацпол та СБУ почали відкривати провадження щодо порушень під час мобілізації. Він вважає, що “точку неповернення ми ще не пройшли, але дуже до неї наблизилися”, частково пов’язуючи самоусунення правоохоронних органів з непопулярністю питання мобілізації.
Корупційні схеми та перетин кордону
“Під ключ” переправлення за кордон
Омбудсман розповів про новий вид послуги “під ключ”, що з’явився у прикордонних областях, вартість якої сягає 50–70 тисяч доларів. Ця послуга передбачає переправлення людини за кордон безпосередньо з буса ТЦК. Лубінець наголошує, що корупція особливо розвинена на Закарпатті, тоді як у Запоріжжі чи Харкові вона практично відсутня, що він пов’язує з провальною державною політикою.
Ефективність мобілізації та корупція в ТЦК
Лубінець також надав рекомендації щодо перегляду критеріїв ефективності роботи обласних ТЦК, пропонуючи оцінювати їх не за кількістю мобілізованих, а за кількістю тих, хто дійшов до лінії фронту. Він вважає, що це спонукатиме керівників ТЦК до більш відповідального підходу, а не до “облітовування”. Згадується випадок, коли керівника Берегівської ТЦК було звільнено, але згодом повернуто на посаду, що свідчить про системність проблеми. Лубінець також повідомив про випадки незаконних затримань, скасування права на відстрочку, тривалого утримання в приміщеннях ТЦК, а також тиску на студентів та ветеранів з вимогою хабарів.
Переговори з Росією щодо обміну полоненими
Процес обмінів та роль посередників
Дмитро Лубінець прокоментував хід переговорів з російською стороною щодо обміну військовополоненими. Він зазначив, що останній обмін відбувся 19 серпня, в результаті якого додому повернулися 103 українці. Переговори з новою російською омбудсменом Яною Лантратовою, яка замінила Тетяну Москалькову, відбуваються щоденно на операційному рівні. У процесі обмінів беруть участь посередники, зокрема Сполучені Штати та Об’єднані Арабські Емірати, які чинять додатковий тиск на російську сторону.
Критерії формування списків та складність переговорів
Основною проблемою в процесі обміну залишається формування списків. Україна наполягає на пріоритетності важко поранених, жінок та тих, хто найдовше перебуває в полоні, однак Росія часто передає осіб, які не відповідають цим критеріям. Лубінець підкреслив, що на рішення російської сторони щодо того, кого саме віддавати, Україна не має прямого впливу. Наразі ведуться окремі важкі переговори щодо оборонців Маріуполя.
Цивільні полонені та місця утримання
Кількість цивільних та незаконні місця утримання
За словами омбудсмена, існує спеціальний реєстр зниклих безвісти за особливих обставин, який налічує близько 16 тисяч осіб. Верифікованих цивільних полонених – 840 через МКЧХ та 1850 за українськими джерелами, ще 2275 перебувають на верифікації. Лубінець вважає, що реальна цифра може бути значно вищою, адже багато випадків стають відомими лише після виїзду родичів з окупованих територій. Омбудсман також повідомив, що верифіковано 186 офіційних місць утримання громадян України, а неофіційні місця, такі як ями, гаражі та підвали, становлять щонайменше ще 150.
Воєнні злочини та міжнародне право
Лубінець засуджує дії Росії, які є прямим порушенням міжнародного гуманітарного права, включаючи тортури та публічні страти українських військових. Він наголосив, що Росія свідомо порушує міжнародне право, що підтверджується її членством в ОБСЄ та затриманням офіційних співробітників ОБСЄ. Омбудсман вважає, що Путін веде війну не тільки проти України, а й проти всього демократичного світу.
Страти військовополонених та відповідальність
Зафіксовані випадки та їх масштаби
Юридично зафіксовано страту 345 українських військових, при цьому реальна цифра, на думку Лубінця, щонайменше в 5 разів більша. Він щомісяця надсилає листи до міжнародних організацій щодо кожного випадку страти, аби мати юридичні підстави для засудження російських військових у майбутньому.
Міжнародні механізми правосуддя
Лубінець вважає систему притягнення до відповідальності за воєнні злочини забюрократизованою та неефективною. Міжнародний кримінальний суд видав ордери на арешт, але він досліджує лише воєнні злочини та злочини геноциду. Омбудсман наголошує на необхідності термінового створення спецтрибуналу для оцінки дій вищого політичного та військового керівництва Росії, а також на розповсюдженні практики універсальної юрисдикції для притягнення до відповідальності за воєнні злочини. Він також згадав про прецедент засудження громадянина РФ у Фінляндії та кроки Польщі та Литви у цьому напрямку.
Вибори під час війни та політичні амбіції
Неможливість проведення виборів
Дмитро Лубінець категорично висловлюється проти проведення виборів під час воєнного стану, наголошуючи, що це прямо забороняє Конституція України. Він зазначає, що війна триватиме довго, і навіть припинення вогню не означатиме її завершення. Омбудсман закликає “зняти рожеві окуляри” та усвідомити реальність, в якій забезпечення права кожного громадянина на голосування чи бути обраним є неможливим через велику кількість ВПО, українців за кордоном, ризики кібератак та безпекові питання.
Посилення інституції омбудсмена
Щодо ініціативи про обмеження права омбудсмена на політичну діяльність після закінчення каденції, Лубінець готовий її підтримати, якщо це посилить інституцію. Він наголошує, що проти України воює сильний ворог, і держава повинна готуватися до тривалої боротьби, відверто спілкуючись із суспільством.
