Унікальні верстати, стволи та артилерійські снаряди. Ексклюзивне інтерв’ю з виробником САУ “Богдана”

Унікальні верстати, стволи та артилерійські снаряди. Ексклюзивне інтерв’ю з виробником САУ “Богдана”

Краматорський завод важкого верстатобудування (КЗВВ) демонструє вражаючу стійкість та адаптивність, перетворившись з виробника унікальної цивільної продукції на одного з лідерів української оборонної промисловості. Незважаючи на нищівні ракетні удари на початку повномасштабного вторгнення, підприємство не тільки зберегло свої потужності, але й зуміло евакуювати критично важливе обладнання та персонал, розпорошивши виробництво по всій Україні та навіть за її межами. Особливо значущим є внесок КЗВВ у розвиток вітчизняної артилерії, зокрема, завдяки розробці самохідної артилерійської установки (САУ) “Богдана”, яка наразі становить 70% від загальної кількості української артилерії.

Ключові аспекти діяльності та виклики КЗВВ

Історичний контекст та трансформація

КЗВВ, колись відомий своєю унікальною цивільною машинобудівною продукцією, що не мала аналогів у Східній Європі, зазнав кардинальних змін. Війна змусила підприємство стати одним із флагманів оборонної промисловості. Цей перехід був сповнений екстремальних випробувань, зокрема, наказ командування знищити єдиний дослідний зразок САУ “Богдана” на початку вторгнення, який, на щастя, не було виконано через відсутність необхідних вибухових речовин. Цей епізод підкреслює напруженість та невизначеність перших місяців війни, коли рішення приймалися в умовах крайнього стресу.

Розробка та впровадження САУ “Богдана”

Розробка САУ “Богдана” розпочалася у 2016 році у відповідь на запит щодо створення української самохідної артилерії за стандартами НАТО. За словами представників КЗВВ, первинний дизайн був придбаний за 2,5 мільйона євро і потребував значних доробок для адаптації до українських реалій. Бюрократичні перешкоди, зокрема, суперечки щодо фінансування боєприпасів для випробувань, суттєво затримали процес виведення “Богдани” на озброєння. Якби не ці проблеми, розробка могла б бути завершена вже у 2018-2019 роках.

Евакуація та відновлення виробництва

Масштабна евакуація виробничих потужностей з Краматорська стала справжнім викликом. За словами представників КЗВВ, вдалося вивезти менше 10% обладнання, однак, завдяки титанічним зусиллям команди, було евакуйовано 50 000 тонн устаткування. Це дозволило зберегти виробничий процес та розгорнути нові майданчики, зокрема, за кордоном. Наразі на підприємстві працює 7000 людей на 20 локаціях, 85% з яких – це співробітники зі Сходу України. Підприємство пропонує високі зарплати (близько 60 000 грн) та компенсацію оренди житла (10 000 грн) для мотивації працівників.

Виробництво артилерійських систем та боєприпасів

КЗВВ виробляє не тільки артилерійські системи, але й верстати для виготовлення стволів, що є рідкістю на світовому ринку. Підприємство опанувало виробництво стволів калібрів від 25 мм до 203 мм, зокрема, 105 мм, 155 мм, 122 мм, 125 мм, 25 мм, 40 мм, 35 мм. Крім того, компанія налагодила виробництво 155 мм далекобійних снарядів. Успішною є співпраця з провідними європейськими оборонними компаніями, такими як BAE Systems, Leonardo, KNDS, Rheinmetall. Зокрема, налагоджено виробництво стволів для британських артилерійських систем, таких як M777, AS-90, L119. Німецька компанія замовила 200 українських гаубиць “Марта” на шасі Mercedes, загальною вартістю 750 мільйонів євро, поставка яких запланована на 2027 рік.

Стратегічні перспективи та державна політика

Виробництво боєприпасів та спеціальної хімії

Ключовим вузьким місцем у виробництві боєприпасів є доступ до вибухових речовин. Для забезпечення стабільного виробництва снарядів Україна потребує власного заводу з виробництва спеціальної хімії, зокрема, нітрогліцерину, нітроцелюлози та порохів. Орієнтовна вартість такого заводу становить 800 мільйонів євро, що дозволить виробляти 8000 тонн продукції на рік, достатньої для виготовлення майже 1 мільйона далекобійних снарядів. Власне виробництво пороху дозволить значно знизити вартість снарядів, адже наразі Україна змушена закуповувати його за спекулятивними цінами на світовому ринку.

Роль артилерії у війні дронів та державні закупівлі

Незважаючи на поширення дронів, артилерія зберігає свою актуальність на полі бою. Важливою є синергія різних засобів боротьби, де артилерія відіграє ключову роль у контрбатарейній боротьбі та знищенні укріплених позицій. Проте, держава має переглянути свою політику закупівель боєприпасів, зосередившись не лише на далекобійних снарядах, але й на боєприпасах меншої дальності, які забезпечують безпеку артилеристів. Необхідно укладати довгострокові контракти, що дозволить виробникам планувати закупівлю компонентів завчасно. Крім того, існує нагальна потреба у виробництві снарядів з дальністю 18 км і вище, адже стандартні 14-кілометрові снаряди, що надходять по міжнародній допомозі, стають все менш безпечними для використання.

Міжнародна співпраця та експортний потенціал

КЗВВ активно розвиває міжнародне співробітництво, зокрема, має спільне підприємство з Польщею щодо виробництва “Богдан”. Незважаючи на певні політичні складнощі, компанія націлена на експорт своєї продукції на ринки Бангладеш, Саудівської Аравії та країн Африки. Зважаючи на досвід, здобутий під час війни, Україна має значний потенціал для розвитку власної оборонної промисловості та зміцнення своєї незалежності.