Генеральна прокуратура Польщі ініціювала допит президента Кароля Навроцького як свідка у справі, що стосується позбавлення суддів Конституційного суду права ухвалювати рішення, що свідчить про подальше загострення правової кризи в країні. Цей запит, спрямований безпосередньо до глави держави, підкреслює серйозність розслідування, яке веде спеціальна група з питань запобігання негативним наслідкам рішень, прийнятих суддями, призначеними за участю Національної ради судової влади після 2017 року. Речниця Генеральної прокуратури Анна Адамяк роз’яснила, що провадження було розпочато 21 квітня 2026 року після отримання заяви від двох суддів Конституційного суду, які підозрюють вчинення злочину, спрямованого проти правосуддя та чотирьох суддів, обраних Сеймом 13 березня 2026 року, а саме Марчина Джурду, Крістіана Маркевича, Анну Корвін-Пьотровську та Мацея Таборовського, яким було відмовлено у праві виносити судові рішення. Ця подія відбувається на тлі тривалої боротьби за контроль над Конституційним судом, який став ключовим полем битви між урядом та президентом, що може мати значні наслідки для правової системи та демократичних інститутів Польщі.
Розслідування та зібрані докази
Деталізація провадження
- Провадження розпочато 21 квітня 2026 року.
- Причиною стала заява про підозру у вчиненні злочину, подана двома суддями Конституційного суду.
- Заява стосувалася дій, що завдали шкоди правосуддю та чотирьом суддям Конституційного суду.
- Чотири судді, обрані Сеймом 13 березня 2026 року, були позбавлені права виносити судові рішення.
Речниця Генеральної прокуратури наголосила на значному обсязі зібраного доказового матеріалу, який включає свідчення понад 40 осіб, серед яких – співробітники Канцелярії президента та самого Конституційного суду, а також вилучені важливі документи. Цей комплексний підхід до збору доказів свідчить про рішучість прокуратури встановити повну картину подій та притягти винних до відповідальності. Прокурор вважає, що допит президента Навроцького є необхідним для повного з’ясування фактичних обставин справи та коректної кримінально-правової оцінки. Такий крок підкреслює, наскільки глибоко справа торкається найвищих ешелонів влади.
“Після оцінки доказової бази з урахуванням предмета провадження прокурор визнав за необхідне провести чергову доказову дію у вигляді допиту президента Республіки Польща Кароля Навроцького як свідка”, – пояснила Адамяк.
Контекст конституційної кризи
Призначення суддів та реакція
Ситуація навколо Конституційного суду загострилася після того, як 13 березня Сейм обрав шістьох суддів. Двоє з них склали присягу в Президентському палаці, тоді як решта – під час церемонії в Сеймі, що викликало сумніви щодо процедури їх призначення. Канцелярія президента висловлювала занепокоєння щодо юридичних аспектів цього процесу. Президент Навроцький відмовився визнати присягу суддів, обраних у Сеймі, і анонсував звернення до Конституційного суду. Цей суд на даний момент складається переважно з представників партії “Право і справедливість”, яка підтримувала Навроцького.
Водночас, Європейський суд з прав людини ухвалив рішення, сприятливе для суддів Конституційного суду Польщі, чию присягу не прийняв президент Навроцький, що додає складності у цю правову баталію. Ця справа вже отримала назву “Конституційна війна” і є прикладом того, як ключові судові інститути стають полем боротьби між різними гілками влади.
Польща перебуває у стані глибокої правової та політичної кризи, спричиненої суперечками навколо функціонування Конституційного суду та дотримання принципу верховенства права. Запит про допит президента Навроцького є черговим свідченням серйозності ситуації та прагнення правоохоронних органів розібратися в усіх обставинах справи, незважаючи на високий статус залучених осіб.
