“Жодних уроків з липневих подій не зроблено”: НАБУ і САП заявили про тиск на суддів у справах детективів

“Жодних уроків з липневих подій не зроблено”: НАБУ і САП заявили про тиск на суддів у справах детективів

Керівництво Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) б’є на сполох, заявляючи про безпрецедентний тиск з боку окремих департаментів Служби безпеки України (СБУ) на суддів, які розглядають справи, що стосуються детективів НАБУ. Директор НАБУ Семен Кривонос та керівник САП Олександр Клименко наголосили, що, на їхню думку, жодних уроків із подій липня минулого року, коли відбулися масштабні обшуки у співробітників НАБУ, зроблено не було, що викликає серйозне занепокоєння щодо незалежності антикорупційних органів.

Тиск на суддів та наслідки для детективів

Справа детектива Магамедрасулова як приклад

Зокрема, говорячи про справу детектива НАБУ Руслана Магамедрасулова, якого підозрюють у пособництві державі-агресору, пан Кривонос зазначив, що на суддів, які ухвалили рішення про виправдання свідка у цій справі, чиниться тиск. Щодо самого Магамедрасулова, він наразі знайомиться з матеріалами слідства, і, за словами Кривоноса, ситуація залишається незмінною.

Пан Клименко, у свою чергу, розцінює ці події як свідчення того, що наслідки липневих подій минулого року досі відчуваються, оскільки значна кількість детективів залишається під слідством, яке в НАБУ та САП вважають необґрунтованим. Його пряма мова підкреслює глибоке розчарування: “І ніхто не вживає жодних заходів. І особи, які були причетні до цих атак, до фальсифікацій самих розслідувань, вони до сих пір залишаються на посадах, отримали підвищення, нові звання. І взагалі жодних наслідків і жодних уроків з цієї події не було зроблено”.

Механізм тиску та його мета

Пан Кривонос деталізував, що детективи НАБУ, які мають статус підозрюваних або чиє майно арештоване, подають клопотання до районних судів Києва та апеляційного суду. НАБУ фіксує інформацію про тиск на суддів, які розглядають такі клопотання, однак самі судді, за його словами, не повідомляють про це та не звертаються за захистом до генерального прокурора чи Вищої ради правосуддя, як це передбачено законом.

“Постійно фіксуємо дзвінки з певних департаментів Служби безпеки України і тиск на цих суддів. Питання в тому, що вони не повідомляють про це. Ми фіксуємо це на рівні певної інформації, з наших, умовно кажучи, джерел. Але ці судді не звертаються за відповідним захистом до генерального прокурора, як це визначено законом, до Вищої ради правосуддя. Але цей тиск постійно на них відбувається. Я просто не хочу, умовно кажучи, за них говорити. Вони мають говорити це вголос у тому числі”.

На думку Кривоноса, такий тиск спрямований на позапроцесуальне перешкоджання детективам НАБУ у захисті їхніх прав у судах, і бюро надалі відстежуватиме ситуацію, інформуючи суспільство за потреби.

Передісторія конфлікту

Обставини справи Руслана Магамедрасулова

  • Руслан Магамедрасулов є керівником одного з міжрегіональних управлінь детективів НАБУ, який координує діяльність Бюро в Дніпропетровській та Запорізькій областях.
  • СБУ стверджувала, що він мав контакти з представниками країни-агресора та допомагав своєму батьку-підприємцю вести незаконну торгівлю з РФ.
  • Печерський районний суд Києва обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без альтернативи застави до 16 вересня 2025 року.
  • Затриманий детектив був одним із ключових співробітників, що займалися документуванням діяльності бізнесмена Тимура Міндіча, співвласника студії “Квартал-95”.
  • Джерела УП у бізнесових колах повідомляли, що НАБУ та САП задокументували Міндіча у квартирі, де п’ять років тому відбувалося святкування дня народження президента.

Події липня 2025 року та їх наслідки

  1. 21 липня 2025 року співробітники СБУ та Офісу генерального прокурора провели близько 80 обшуків у 19 співробітників НАБУ в різних регіонах України.
  2. Наступного дня Верховна Рада ухвалила закон, що робить НАБУ та САП залежними від рішень генерального прокурора, який президент Зеленський підписав увечері 22 липня.
  3. Ця законодавча ініціатива викликала акції протесту в багатьох містах України.

Ситуація, що розгортається, свідчить про загострення протистояння між антикорупційними органами та певними структурами влади, що може мати далекосяжні наслідки для боротьби з корупцією в Україні.