Україна зіткнулася з критичним дефіцитом оборонного бюджету на 2026 рік, який оцінюється в 27 мільярдів доларів, і звернулася до Європейського Союзу за терміновою допомогою, пропонуючи неординарне рішення: достроково виплатити частину коштів з 90-мільярдного кредиту ЄС, запланованих на 2027 рік. Ця пропозиція, якщо буде підтверджена нагальна потреба України, ставить Євросоюз перед складним вибором, адже відмова у фінансуванні Збройних Сил України наразі є неприйнятною, а дострокове використання коштів 2027 року поглибить дефіцит наступного року, до якого залишилося лише 3,5 місяці. Інший варіант – випуск додаткових боргових зобов’язань, що покладе ще більший тягар на бюджети країн-членів, не знаходить підтримки, що знову привернуло увагу Брюсселя до заморожених активів Росії, використання яких давно наполягає українська сторона. Наразі розглядається нова юридична конструкція, що передбачає зміну юрисдикції російських грошей з бельгійської на європейську, яка, на сподівання України, зможе подолати бельгійське вето, хоча поки що прогрес обмежений консультаціями.
Виклики фінансування оборони України
Дефіцит бюджету та пошук рішень
У грудні 2025 року Європейський Союз, здавалося, призупинив дискусію щодо використання заморожених російських активів для фінансування України, відмовившись від пропозиції Єврокомісії щодо “репараційної позики”. Натомість ЄС погодився самостійно запозичити 90 мільярдів євро на фінансових ринках під гарантію спільного бюджету для передачі Україні у 2026-2027 роках. Хоча це фінансування оформлено як кредит, його умови передбачають повернення коштів лише після виплати Росією повоєнних репарацій, що, ймовірно, означає його невиплату. Це рішення врятувало фінансову стабільність України, але тимчасово заморозило питання про російські активи. Однак, менш ніж за рік, ця тема знову стала актуальною, особливо після заяви президента України Володимира Зеленського 24 серпня 2026 року про суттєву нестачу коштів на війну, яка запустила офіційні процеси пошуку рішення. Дипломатичні канали повідомляли про це партнерів ще з початку серпня, активізувавши переговори щодо російських активів. За словами речника МЗС Георгія Тихого, партнери запитують про причини дефіциту, пояснюючи його посиленням російського терору, потребою у додаткових засобах для захисту, контрактуванням дронів та закупівлею іншого обладнання, а також необхідністю контрактування озброєнь на початок 2027 року.
Аналіз причин дефіциту
Розмір дефіциту оборонного бюджету України, що сягає 27 мільярдів доларів, обмежує можливості для пошуку додаткового фінансування. Хоча Україна надає партнерам пояснення щодо цієї ситуації, зокрема, причини включають збільшення російського терору, що вимагає додаткових коштів для захисту, контрактування дронів та іншого обладнання. Крім того, існує потреба в контрактуванні озброєнь на початок 2027 року, що вимагає негайних закупівель. Нагадаємо, чинна позика ЄС на 90 мільярдів євро розрахована на два роки, з приблизно 60 мільярдами на оборонні потреби та 30 мільярдами на підтримку українського бюджету, поділеними на дві рівні частини на 2026 та 2027 роки. Єврокомісія підкреслила, що ця сума покриває лише близько двох третин сукупних бюджетних та оборонних потреб України у 2026-2027 роках, а решту мали забезпечити інші партнери. Додатковою проблемою є російська блокада Чорного моря, яка скоротила обсяги експорту України та завдала збитків, що обчислюються мільярдами, негативно впливаючи на наповнення оборонного бюджету. Речник МЗС зазначив, що загальний дефіцит бюджету є ще вищим, що ставить під сумнів можливість покриття всіх потреб за рахунок інших європейських програм, таких як Ukraine Facility.
Варіанти фінансування України
Негайні кроки та довгострокові перспективи
Одним із найшвидших шляхів вирішення проблеми дефіциту є дострокове використання частини коштів, запланованих ЄС на 2027 рік, що могло б допомогти швидко розмістити оборонні замовлення та оплатити виготовлення зброї на зиму 2027 року. Однак, це не є новим фінансуванням, а лише поглибить кризу, яка вдарить вже за лічені місяці, оскільки кожен євро, перенесений на 2026 рік, зменшує суму, доступну Україні з 1 січня 2027 року, а війна, за прогнозами, триватиме й наступного року. Першим варіантом для знаходження нових коштів є збільшення спільних запозичень ЄС понад 90 мільярдів євро, однак ця пропозиція наразі не має достатньої політичної підтримки серед держав-членів, особливо враховуючи майбутні виборчі кампанії в країнах ЄС. Схвалення нового семирічного бюджету ЄС, який передбачає до 100 мільярдів євро для України, також не вирішить проблему, оскільки його дія розпочнеться лише у 2028 році.
“Якщо є потреби в захисті України від російської агресії, і в ЄС лежать російські гроші – нелогічно використовувати кошти європейських платників податків. Було би абсолютно логічно використати саме ці заморожені активи”, – пояснив представник МЗС.
Використання заморожених російських активів: юридичні та політичні перешкоди
У Євросоюзі заморожено близько 210 мільярдів євро активів Центрального банку Росії, переважна частина яких зберігається у бельгійському депозитарії Euroclear. Бельгія вважає несправедливим, що основний юридичний та фінансовий ризик сконцентрований саме у них, тоді як рішення про використання цих коштів ухвалює весь Євросоюз. Бельгійська сторона наполягає на юридично оформлених письмових державних гарантіях того, що у разі виникнення обов’язку повернути Росії кошти, це зобов’язання буде розподілене між усіма членами Євросоюзу. Це робить використання такої конструкції неможливим, оскільки, наприклад, у Франції схвалення таких зобов’язань потребувало б проведення через парламент, що політично нереально напередодні виборів 2027 року. Крім того, минулого року проти запропонованої схеми виступали не лише Бельгія, а й Франція, Італія, Болгарія, Мальта, Угорщина, Словаччина, Чехія та інші країни.
Нові підходи до використання російських активів
Одним із альтернативних підходів, що обговорюється, є перенесення російських активів з Euroclear до нового зберігача під контролем ЄС, що потенційно може перенести юридичну відповідальність на загальноєвропейський рівень. Україна підтримує цю ідею, передавши в Брюссель бачення її втілення, яке передбачає створення механізму європейського рівня для управління цими коштами з колективним ухваленням рішень про їх використання. Однак, в ЄС вважають, що це поки що лише концепція, а не готовий план, і потребує розробки юридичного та фінансового механізму переміщення активів, правової підстави для передачі, вибору фінансової структури для управління, а також моделі розподілу відповідальності у разі потенційних судових рішень на користь Росії. Першим кроком має стати оцінка фінансових потреб України з боку ЄК та МВФ, після чого український уряд має подати формальне звернення, а Єврокомісія – підготувати аналітичну довідку з доступними варіантами допомоги. Наразі робота над проєктом такого документа системно не ведеться. Тим не менш, у Брюсселі відбувся тектонічний зсув: використання російських активів більше не вважається остаточно закритою темою. Ключове питання полягає в тому, чи зможе Євросоюз перетворити суто бельгійський ризик на спільну європейську відповідальність і зробити російські мільярди реальним джерелом підтримки України.
