Заява угорського прем’єр-міністра Петера Мадяра щодо неможливості будівництва нафтосховищ для України на території Угорщини викликала значний резонанс, особливо з огляду на попередні домовленості між “Нафтогазом” та угорською компанією MOL. Ця ситуація підкреслює складність міжнародних відносин та національних інтересів, які можуть впливати на реалізацію стратегічних проектів, особливо в умовах геополітичної напруженості.
Позиція угорського уряду
Неприйнятність угоди без згоди уряду
Петер Мадяр чітко заявив, що його уряд не допустить будівництва українських нафтосховищ на території Угорщини, поки при владі перебуває уряд “Тиси”. Він наголосив, що угорська компанія MOL розпочала переговори з “Нафтогазом” ще за часів попереднього уряду Віктора Орбана, проте нинішній кабінет вважає неприйнятним той факт, що компанія вела переговори з українською стороною без згоди чинного уряду. Мадяр повідомив, що особисто повідомив главу MOL Жолту Гернаді про неприйнятність таких дій, очікуючи, що компанія ставитиметься до угорської держави як до 25% власника.
Загрози національній безпеці
Бенце Ретварі, голова парламентської фракції Християнсько-демократичної народної партії (KDNP), висловив занепокоєння щодо планів будівництва, запитуючи, чому про них стало відомо з української преси. Він зазначив, що перенесення сховища до Угорщини означатиме перенесення ризику російських обстрілів через кордон, що становитиме загрозу національній безпеці Угорщини, особливо для східних регіонів країни.
“Українська сторона не хоче будувати такий об’єкт на власній території через побоювання, що російська армія може його розбомбити. На його думку, перенесення сховища до Угорщини означало б перенесення цього ризику через кордон, що становило б загрозу національній безпеці Угорщини, особливо для східних регіонів країни.”
Додаткові аспекти
Ініціатива “Нафтогазу” та MOL
Група “Нафтогаз” повідомила про підписання меморандуму з угорською компанією MOL щодо будівництва потужностей зі зберігання нафтопродуктів для потреб України на території Угорщини поблизу україно-угорського кордону. Ця ініціатива була пояснена необхідністю створення додаткових потужностей за межами зони російських обстрілів. У MOL зазначили, що процес перебуває на початковому етапі підготовки, який може тривати роками, і наразі уряд не був проінформований.
“Карпатська вісімка”
Петер Мадяр також заявив, що Угорщина не є членом формату “Карпатської вісімки”, ініційованого Україною, який має на меті посилити співпрацю між країнами Карпатського регіону. Це може свідчити про певну відстороненість Угорщини від деяких українських ініціатив регіонального співробітництва.
- Позиція угорського уряду щодо будівництва нафтосховищ.
- Занепокоєння національною безпекою Угорщини.
- Початковий етап підготовки проекту MOL та “Нафтогазу”.
- Неучасть Угорщини у форматі “Карпатська вісімка”.
Ситуація з нафтосховищами демонструє, наскільки складними можуть бути міжнародні домовленості, коли вони перетинаються з національними інтересами та безпековими питаннями, особливо в контексті триваючого конфлікту.
