Інцидент із затриманням українських журналістів-розслідувачів у столиці Австрії викликав чималий резонанс у міжнародному медійному просторі, адже методи, застосовані місцевими силовиками під час виконання професійних обов’язків представниками преси, виходять за межі стандартних правових процедур у демократичних країнах.
Хронологія подій та деталі силового затримання
Керівник відділу розслідувань видання Українська правда Михайло Ткач та оператор Ярослав Бондаренко перебували у Відні в рамках редакційного завдання, мета якого полягала у пошуку колишнього генерального прокурора Руслана Кравченка. Проте робота журналістів була перервана жорсткою силовою операцією за участю озброєних осіб у масках.
“Нас затримували як терористів, — заявив Михайло Ткач. — Близько семи озброєних людей у масках раптово розбили вікна нашого автомобіля, почали кричати німецькою та погрожувати зброєю, не показуючи жодних документів чи поліцейських розпізнавальних знаків”.
Реакція міжнародних організацій та офіційних відомств
Комісія із захисту журналістів виступила з різкою критикою дій австрійської влади, наголосивши на повному браку прозорості та надмірній агресії силовиків. Водночас міністр внутрішніх справ Австрії Герхард Карнер підтвердив факт затримання, заявивши про наявність підозр у шпигунстві.
- Михайла Ткача після тривалого допиту та утримання під вартою було звільнено о четвертій годині ранку;
- оператор Ярослав Бондаренко зазнав поранень під час затримання та тривалий час залишався під контролем правоохоронців;
- українська сторона в особі Міністерства закордонних справ та посольства оперативно включилася в процес захисту прав співробітників медіа.
Згодом стало відомо про абсурдність висунутих звинувачень, адже під час допитів медійникам інкримінували одразу три тяжкі статті, зокрема нібито шпигунство на користь української військової розвідки, що повністю спростовується редакцією як абсурдне та безпідставне.
