Сполучені Штати Америки виступили з ініціативою часткового розморожування суверенних активів Російської Федерації та передачі їх під американський контроль задля відновлення мирних переговорів.
Аналітичний огляд дипломатичних ініціатив адміністрації США
Під час закритих багатосторонніх консультацій у Маямі спеціальні посланці американського лідера Стів Віткофф та Джаред Кушнер презентували план, який передбачає створення спеціальної фінансової структури під наглядом Вашингтона для управління частиною російських коштів. Подібні дипломатичні маневри демонструють намагання Білого дому створити масштабні економічні стимули для примусу Кремля до припинення вогню, проте подібний підхід викликає серйозну загрозу трансатлантичній єдності.
Сполучені Штати запропонували кілька способів розморожування активів, зокрема переведення їх до нової фінансової структури спеціального призначення, підконтрольної адміністрації США, що стало предметом запеклих дискусій під час всеосяжної оцінки майбутньої мирної угоди.
Позиції ключових сторін та реакція європейських союзників
- Європейські офіційні особи висловили категоричну незгоду з планом США, заявивши про неприпустимість втрати контролю над замороженими активами.
- Близько двохсот шістдесяти мільярдів євро активів російського Центрального банку, переважна частина яких зберігається в бельгійському депозитарії Euroclear, залишаються головним фінансовим важелем впливу Заходу.
- Українська делегація підтвердила, що питання конфігурації цих коштів піднімалося і на попередніх раундах переговорів, проте будь-які поступки агресору спричиняють глибоке занепокоєння в Києві.
- Первинна фаза заморожування активів у 2022 році у відповідь на повномасштабне вторгнення.
- Формування європейських механізмів використання надприбутків для підтримки України наприкінці 2025 року.
- Сучасні спроби американських перемовників використати фінансові ресурси як авансовий стимул для деескалації конфлікту.
Експерти зазначають, що розбіжності між Вашингтоном та європейськими столицями щодо подальшої долі російських мільярдів стають ключовою перешкодою на шляху до вироблення єдиної стратегії врегулювання, оскільки Європейський Союз наполягає на збереженні коштів для майбутньої відбудови зруйнованої української інфраструктури.
