Китайська Народна Республіка демонструє стрімкі темпи мілітаризації та технологічної трансформації свого військово-морського флоту, активно розробляючи принципово нові класи плавучих засобів, призначених для проектування сили у віддалених морських зонах. Поява другого спеціалізованого судна, яке виконує функції носія важких підводних безпілотників, свідчить про системний характер інновацій у військовому суднобудуванні Пекіна та намір перетворити безпілотні підводні технології на ключовий елемент своєї стратегії стримування.
Аналіз конструктивних особливостей нового спецкорабля
Експерти провідних оборонних видань детально дослібили супутнидкові знімки та відеоматеріали з китайських соціальних мереж, які зафіксували будівництво та транспортування другого корпусу на суднобудівному підприємстві Guangzhou Shipyard International (GSI) поблизу Гуанчжоу. Оновлений аналітичний огляд дозволяє виділити такі ключові параметри:
- Меньші габарити: судно приблизно на третину менше за свого шанхайського побратима, довжина якого сягає близько двохсот метрів.
- Змінена архітектура підйомних веж: замість дванадцяти веж (шість більших і шість менших), як на першому прототипі, новий корабель оснащений загалом шістьма підйомними конструкціями.
- Уніфіковані елементи: наявність польотної палуби, ангару за носовою надбудовою, а також характерних кормових воротної системи та внутрішнього доку для спуску і підйому апаратів.
Стратегічне значення та експертна оцінка
Формування фактично цілої серії експериментальних платформ для обслуговування великих автономних підводних апаратів (UUV) вказує на амбітні плани ВМС Народно-визвольної армії Китаю щодо проведення тривалих місій далеко від власних берегів. Здатність транспортувати, розгортати та забезпечувати технічне обслуговування важких дронів у Західній частині Тихого океану створює серйозні асиметричні ризики для потенційних супротивників.
“If confirmed as military motherships, the vessels could enable the People’s Liberation Army (PLA) Navy to deploy and recover large uncrewed underwater vehicles (UUVs) far from Chinese ports, potentially expanding its ability to conduct undersea surveillance, seabed mapping and other military missions in the western Pacific, including waters east of Taiwan.”
- Створення мережі передових баз на плаву для забезпечення безперервного патрулювання.
- Інтеграція підводних безпілотників у єдину розвідувально-ударну мережу для картографування дна та полювання на ворожі субмарини.
- Збільшення стратегічної глибини оборони Китаю з виходом за межі першої та другої ланцюгів островів.
Загалом, розвиток подібних програм підкреслює пріоритетність безпілотних технологій у сучасктій війні на морі, де традиційні надводні та підводні сили все частіше діють у синергії з автономними робототехнічними комплексами.
