Трагічні події в Харкові, де внаслідок жорстокого балістичного удару загинули чотирнадцять мирних мешканців, серед яких двоє неповнолітніх дітей, вкотре демонструють усю безжальність та системність терористичних методів, що їх застосовує держава-агресор проти українських міст. Цей злочин є лише кривавою ілюстрацією масштабнішої стратегії на виснаження, яку кремлівський військово-промисловий комплекс намагається реалізувати за допомогою накопичення та безперервного виробництва ракетного й дронового арсеналу.
Поточний арсенал та виробничі потужності ворога
Аналітичні дані профільних відомств свідчать про те, що військово-політичне керівництво Росії зосередилося на нарощуванні темпів випуску високоточної зброї, попри санкційний тиск та економічні труднощі. Ворог планомірно поповнює свої запаси, адаптуючи нові технології для нанесення нищівних ударів по критичній інфраструктурі та житлових кварталах України.
За даними Головного управління розвідки Міністерства оборони України, станом на осінь Росія накопичила значний арсенал, що включає до семисот балістичних ракет, кілька тисяч крилатих ракет різних модифікацій, а також понад шість тисяч ударних безпілотників, причому підприємства ВПК РФ перевищують планові показники на сто десять — сто двадцять відсотків.
Структура ракетного та безпілотного потенціалу
* Комплекси Іскандер-М: поточні запаси налічують близько ста п’ятнадцяти одиниць, а щомісячне виробництво становить до шістдесяти п’яти ракет.
* Крилаті ракети Х-101: залишаються основним інструментом для масованих атак із темпами випуску понад вісімдесят одиниць щомісяця.
* Морські Калібри: арсенал перевищує чотириста п’ятдесят одиниць, проте більшість нових надходжень спрямовується до стратегічного резерву та для озброєння нових кораблів.
* Далекобійні дрони: у спеціальній економічній зоні Алабуга розгорнуто масштабне виробництво, де державне замовлення на лінійку БпЛА типу Герань та імітатори перевищило сто тисяч одиниць на рік.
Стратегія виснаження та перспективи протистояння
Експерти розвідки наголошують, що агресор не планує робити оперативно-тактичні паузи у своїх обстрілах, оскільки конвеєрне виробництво дозволяє одразу спрямовувати готову продукцію на бойові позиції. Особливий акцент робиться на розробці новітніх зразків озброєння, зокрема модернізованих балістичних систем із підвищеною дальністю ураження, а також на масовому випуску дешевих дронів-імітаторів типу Гербера, головною метою яких є перевантаження та виснаження українських сил протиповітряної оборони.
