Україна продовжує системну та болісну роботу з повернення додому полеглих у російсько-українській війні захисників, чиї життя обірвалися внаслідок жорстокої агресії з боку Російської Федерації. Процес репатріації залишається одним із найскладніших гуманітарних аспектів сучасного протистояння, адже кожна передача тіл вимагає тривалих узгоджень, дотримання міжнародних процедур та залучення широкого кола профільних відомств. За офіційними даними Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, в Україну вдалося повернути тіла ще 252 загиблих, які, згідно з твердженнями російської сторони, належали українським військовослужбовцям.
Особливості та етапи репатріаційних заходів
Процедура повернення загиблих героїв є складовим багатоступеневим процесом, котрий реалізується спільними зусиллями багатьох державних інституцій та міжнародних організацій. Водночас експерти та представники правоохоронних органів зазначають, що повернення останків – це лише перший етап на шляху до встановлення повної правди про долю кожного зниклого безвісти воїна.
«Слідчі правоохоронних органів спільно з представниками експертних установ проведуть усі необхідні заходи для ідентифікації репатрійованих загиблих».
Структури, залучені до процесу репатріації:
- Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими;
- Об’єднаний центр при Службі безпеки України;
- Збройні Сили України та органи Міністерства внутрішніх справ;
- Офіс Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини;
- Секретаріат Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин;
- Державна служба з надзвичайних ситуацій;
- Міжнародний Комітет Червоного Хреста.
Виклики ідентифікації та подальші кроки держави
Питання точного встановлення особистих даних репатрійованих осіб наразі є пріоритетним завданням для медичних експертів та слідчих. Як раніше зазначалося керівництвом держави, загальна кількість повернених за час повномасштабної війни тіл та останків обчислюється десятками тисяч, проте значна їх частина досі залишається неідентифікованою через складність антропологічних та генетичних досліджень.
- Проведення комплексних судово-медичних та молекулярно-генетичних експертиз;
- Оновлення та перегляд ефективності роботи регіональних бюро судово-медичних експертиз;
- Створення міжвідомчих груп для оперативного вирішення проблемних питань ідентифікації;
- Залучення додаткових міжнародних технологічних спроможностей для прискорення ДНК-аналізів.
Особливий внесок у логістику процесу здійснює особовий склад Об’єднаного центру забезпечення заходів цивільно-військового співробітництва Збройних Сил України, який транспортує тіла до спеціалізованих установ і координує їхню передачу експертам. Держава продовжує докладати максимальних зусиль, аби кожен український воїн повернувся додому «на щиті», а їхні родини отримали змогу гідно попрощатися з героями.
