Заяви президента України Володимира Зеленського щодо можливої підготовки Росії до атаки на країни Балтії викликали неоднозначну реакцію серед естонських політиків, які вважають, що такі висловлювання не відповідають їхнім оцінкам загроз і ускладнюють взаємодію між союзниками. Міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсахкна наголосив, що подібні заяви не спрощують співпрацю, і запевнив, що розвіддані Естонії не підтверджують військової підготовки Росії до нападу на країни Балтії, а навпаки, вказують на її слабке становище на українському фронті та в економічному плані. Голова комісії Верховної Ради Естонії з закордонних справ Марко Міхкельсон також висловив думку, що такі заяви, хоч і не є новими, можуть підживлювати російський наратив про перемогу та наступальні дії. Він вважає, що серйозні загрози мають обговорюватися між союзниками, а не виноситися в ЗМІ. Лідер консервативної партії EKRE Мартін Хельме припустив, що метою Зеленського може бути створення фону страху для отримання більшої допомоги від союзників, однак вважає, що подібні заяви вже не є ефективними.
Розбіжності в оцінках загроз
Позиція Естонії щодо російської агресії
- Міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсахкна заявив, що розвіддані його країни не підтверджують підготовки Росії до нападу на країни Балтії.
- Навпаки, за його словами, Росія перебуває у слабкому становищі як на українському фронті, так і в економічному плані.
- Тсахкна зазначив, що подібні заяви з боку України не полегшують співпрацю між союзниками.
Погляд українського президента
- Володимир Зеленський висловив припущення, що Росія може готуватися до масштабної мобілізації з метою атаки на Україну або країни Балтії.
- Ці слова прозвучали у відповідь на питання про застосування 5-ї статті НАТО у разі нападу на Балтійські країни.
Вплив заяв на взаємодію союзників
Критика з боку естонських політиків
- Марко Міхкельсон вважає, що такі заяви підживлюють російський наратив про перемогу та наступальні дії.
- Він наголосив на важливості обміну інформацією про серйозні загрози між союзниками, а не через ЗМІ.
- Міхкельсон також додав, що заяви президента України, як і критика європейських союзників з боку президента США Трампа, підривають довіру до 5-ї статті НАТО.
- Мартін Хельме припустив, що метою таких заяв є створення фону страху для отримання військової допомоги, але вважає, що це вже не працює.
“Такі висловлювання, по-перше, не відповідають нашим розвідданим і нашій оцінці загроз. Ми не бачимо, щоб Росія концентрувала свої війська або взагалі якимось чином готувалася у військовому плані до нападу на НАТО чи країни Балтії – скоріше навпаки. Росія перебуває в не дуже сильному становищі на українському фронті, а також в економічному плані”, – зазначив Тсахкна.
“Мовляв, дивіться, якщо ми якось опинимося в слабшій позиції або програємо, то наступними будете ви, або в основному країни Балтії. Це, звичайно, неприємно і, безумовно, підживлює російський наратив про те, що “ми – сторона, яка перемогла, ми атакуємо, а ви відступаєте і програєте”, – сказав Міхкельсон.
Заяви Володимира Зеленського викликали занепокоєння та розбіжності в оцінках серед естонських політиків, підкреслюючи потребу у злагодженій комунікації та довірі між союзниками в умовах російської агресії.
