Новий виток публікації “плівок Міндіча” викликав бурхливу реакцію у суспільстві, особливо навколо українського виробника дронів та ракет – компанії Fire Point. Розмови Тимура Міндіча, співвласника “Кварталу 95”, з колишнім міністром оборони Рустемом Умеровим, порушили низку питань щодо фінансування, можливого впливу та ефективності компанії. Це призвело до виникнення численних міфів та упереджень, які потребують детального аналізу.
Аналіз міфів та реальності щодо компанії Fire Point
Міф №1: Fire Point отримала від держави 311 мільярдів гривень
Найбільш резонансною стала цифра у 311 мільярдів гривень, яку приписали компанії Fire Point. Ця сума фігурувала у розмові Міндіча з Умеровим, проте її інтерпретація була хибною. Фрагмент розмови, де Міндіч обговорює інвестиції у розробку ракет та потребу у фінансуванні, а Умеров згадує “311 млрд – це все”, був неправильно зрозумілий.
Насправді, 311 мільярдів гривень – це загальна сума збільшення видатків Міністерства оборони, передбачена змінами до державного бюджету на 2025 рік, а не пряме фінансування Fire Point.
Керівник Fire Point Денис Штілерман спростував цю інформацію, заявивши, що дохід компанії за 2025 рік становив 29,3 мільярда гривень. Технічна директорка Ірина Терех у серпні 2025 року повідомляла про виробництво 3000 дронів та 30 ракет на місяць, що в грошовому еквіваленті складає близько 8 мільярдів гривень на місяць, враховуючи масштабування виробництва. Це свідчить про те, що реальні доходи компанії вимірювалися десятками, а не сотнями мільярдів гривень.
Міф №2: Тимур Міндіч є власником Fire Point, що потребує націоналізації
Публікації плівок викликали дискусію щодо можливої причетності Тимура Міндіча до Fire Point та необхідності націоналізації компанії. Міндіч у розмовах згадує Fire Point як “свою компанію”, обговорюючи виробництво, інвестиційні угоди та проблеми з обіговими коштами. Це, разом з його статусом підсанкційної особи, стало підставою для пропозиції Громадської антикорупційної ради (ГАР МОУ) про націоналізацію компанії.
Голова ГАР МОУ Юрій Гудименко вважає, що націоналізація є вимушеним кроком для запобігання блокуванню діяльності компанії у разі визнання Міндіча її бенефіціаром через його санкційний статус. Однак, адвокати висловлюють сумніви щодо юридичної обґрунтованості такого кроку, наголошуючи на складності доведення фактичного володіння лише на основі плівок. Націоналізація може створити значні юридичні та операційні ризики, включаючи міжнародні арбітражі та дестабілізацію роботи компанії. Fire Point, зі свого боку, повідомила, що питання націоналізації не обговорювалося з офіційними чиновниками.
Міф №3: Скандал зірвав міжнародні контракти та фінансування
Висловлюються побоювання, що скандал навколо Fire Point може негативно вплинути на міжнародну співпрацю, оскільки європейські партнери чутливі до проявів корупції. Прибічники компанії вважають, що це навмисна дискредитація, тоді як опоненти вказують на зв’язки з Міндічем.
Проте, виробництво продукції Fire Point з моменту першого скандалу подвоїлося, а левова частка замовлень продовжує фінансуватися європейськими партнерами. Європейські представники, зокрема комісар ЄС з питань оборони Андрюс Кубілюс, відзначають швидке масштабування виробництва компанії, вважаючи його прикладом для європейського виробництва. Сильні позиції Fire Point на заході зумовлені її реальними спроможностями, важливістю для оборони, обґрунтованою ціновою політикою та наявністю у консультативній раді колишнього держсекретаря США Майка Помпео.
Однак, публікація нової партії плівок призвела до тимчасового відкладення підписання угоди з Данією щодо будівництва заводу, хоча переговори тривають. Посол Данії Троельс Лунд Поульсен запевнив, що відсутні корупційні зв’язки із заводом у Данії, але висловив занепокоєння поточним скандалом в Україні. Загалом, гальмування у підписанні угод, навіть тимчасове, може вплинути на ракетну програму та вихід на масове виробництво.
Ефективність компанії Fire Point
Ефективність Fire Point викликає питання, особливо у контексті порівняння обіцянок президента щодо постачання 3000 ракет з даними OSINT-аналітики, яка зафіксувала лише 23 пуски “Фламінго”. Важливо зазначити, що президент говорив про постачання різних типів ракет, а не лише “Фламінго”, і аналітика охоплює лише візуально зафіксовані пуски.
Головними продуктами компанії є безпілотники “діпстрайк” FP-1 та “мідлстрайк” FP-2, ефективність яких у завданнях для Сил оборони потребує оцінки представниками Збройних Сил України.
