Міністерство оборони України здійснило важливий крок у розвитку вітчизняних оборонних технологій, кодифікувавши наземний роботизований комплекс “Плющ”, розроблений українською компанією “Роботизовані Комплекси”. Цей крок відкриває шлях до офіційного постачання комплексу до Збройних Сил України та його подальшого придбання військовими через платформу Brave1 Market за “Е-бали”. “Плющ” являє собою мобільну платформу, оснащену розкладною 10-метровою щоглою, що дозволяє виконувати широкий спектр завдань, включаючи функції вузла зв’язку та ретрансляції, розміщення систем радіоелектронної боротьби (РЕБ) або проведення розвідувально-спостережних місій.
Технічні характеристики та бойове застосування “Плюща”
Наземний роботизований комплекс “Плющ” має значну вагу – 1000 кілограмів, що свідчить про його міцність та стабільність під час виконання завдань. Його ключовою особливістю є 10-метрова щогла, яка, ймовірно, забезпечує розширені можливості для зв’язку, спостереження або розміщення спеціалізованого обладнання. Робот здатний розвивати швидкість до 12 кілометрів на годину, а його заявлений запас ходу складає 40 кілометрів, що робить його ефективним засобом для мобільних операцій. Особливо варто відзначити, що в режимі засідки “Плющ” може функціонувати до 4 діб, що є критично важливим для тривалих розвідувальних та спостережних операцій, а також для забезпечення стійкого зв’язку в умовах бойових дій. Компанія-розробник підкреслила, що комплекс вже пройшов випробування бойовими підрозділами на фронті, що свідчить про його практичну цінність та адаптованість до реальних бойових умов.
Контекст розвитку роботизованих комплексів в Україні
“Після кодифікації “Плющ” може офіційно постачатися до Сил оборони України. Також невдовзі комплекс стане доступним для придбання військовими за “Е-бали” на Brave1 Market”, – розповіли в компанії.
Поява та кодифікація “Плюща” є частиною ширшої тенденції розвитку та впровадження роботизованих наземних комплексів (НРК) в українському оборонному секторі. Ця тенденція підтверджується розробками інших компаній, таких як Rovertech, яка створила спеціалізовані модифікації НРК “Змій” для військових, включаючи версії з маніпулятором, самоскидом та пожежну версію. Крім того, компанія Temerland активно тестує кодифікований НРК “Гном”, який пропонується у версіях для розвідки та ретрансляції сигналу за допомогою прив’язного дрона, а також оснащується антидроновою системою. Ці розробки свідчать про стратегічну важливість роботизованих технологій для модернізації української армії, підвищення її ефективності та зменшення ризиків для особового складу під час виконання небезпечних завдань.
