Відкриття переговорних кластерів для України в Європейському Союзі на початку червня залишається предметом гарячих дискусій, де значна частина країн-членів висловлює обережність щодо темпів інтеграції, тоді як інші наполягають на ширшому форматі діалогу. Це створює складну геополітичну мозаїку, в якій економічні інтереси, внутрішня політика та стратегічне бачення майбутнього ЄС переплітаються, формуючи невизначене майбутнє для переговорного процесу з Україною.
Розбіжності щодо кількості переговорних кластерів
Напередодні саміту лідерів ЄС, що запланований на 18-19 червня в Брюсселі, де очікується ухвалення щонайменше неофіційного рішення щодо відкриття переговорних розділів для України та Молдови, панують суперечки стосовно того, скільки саме кластерів буде відкрито. Хоча більшість дипломатів, опитаних “Радіо Свобода”, схиляються до думки, що певний прогрес буде досягнуто під час головування Кіпру в Раді ЄС, яке завершується 30 червня, точна кількість залишається невідомою.
Європейська комісія, Україна та деякі ключові прихильники української інтеграції, такі як країни Балтії, висловлюють позицію щодо відкриття всіх шести кластерів, що охоплюють 33 розділи, вже у червні. Однак, низка держав-членів демонструють більш консервативний підхід, вказуючи на необхідність дотримання принципу “заслуг” та відсутності поступок Україні, окрім тих, що стосуються позиції Угорщини.
Позиції ключових країн-членів
Особливу увагу привертає позиція Франції та Польщі, які, за словами Рікарда Джозвяка, редактора “Радіо Свобода”, найбільше чинять опір відкриттю більше ніж одного кластера для України у червні. Французькі побоювання пов’язані з потенційним негативним впливом швидкого просування України на схід на президентську виборчу кампанію наступного року, де популісти, як правого, так і лівого крила, висловлюють скептицизм щодо розширення ЄС.
У країнах східної частини ЄС, таких як Болгарія, Польща, Румунія та Словаччина, також існує бажання не поспішати, зокрема щодо України, оскільки її інтеграція неминуче призведе до перерозподілу значних коштів, що наразі спрямовуються на сільське господарство та фонди згуртування.
Найбільш імовірним сценарієм, що обговорюється в Брюсселі, є відкриття кластера “Основи”, який охоплює ключові сфери, такі як основні права, судова система та державне управління. Цей кластер традиційно відкривається першим і закривається останнім у процесі переговорів.
Можливі компроміси та прогнози
Існує ймовірність досягнення компромісу, за яким можуть бути відкриті ще два кластери, найімовірніше, пов’язані із зовнішніми відносинами та внутрішніми ринками. Однак, решта розділів, як очікується, будуть відкриватися поступово під час головування Ірландії в другій половині року та Литви на початку 2027 року.
Єврокомісарка з питань розширення ЄС Марта Кос прогнозувала, що перший перемовний кластер для України може бути відкритий під час головування Кіпру у ЄС (до 30 червня), а інші п’ять – у липні 2026 року. Раніше президент Володимир Зеленський висловлював сподівання на розблокування переговорних кластерів для вступу України вже в травні.
Тим часом, майбутній прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр очікує кроків з боку України щодо угорської меншини, перш ніж він погодиться на розблокування процесу вступу до ЄС. Ця умова додає ще один вимір складності до вже непростого процесу переговорів.
- Європейський Союз розглядає можливість відкриття переговорних кластерів для України.
- Існують розбіжності між країнами-членами щодо кількості кластерів, які будуть відкриті.
- Франція та Польща виступають за обмежене відкриття кластерів.
- Економічні інтереси східноєвропейських країн також впливають на процес.
- Найімовірнішим є відкриття кластера “Основи”, а також, можливо, кластерів щодо зовнішніх відносин та внутрішніх ринків.
- Угорщина висуває додаткові умови для погодження процесу.
