Чорні метали та вироби з них посідають друге місце за вартістю серед статей українського експорту, поступаючись лише аграрній продукції. Відколи розпочалася повномасштабна війна, Європейський Союз став ключовим напрямком для експорту металів, що робить питання доступу до цього ринку надзвичайно важливим. Однак, українські експортери незабаром можуть зіткнутися з серйозними перешкодами, оскільки цього року завершується дія захисних заходів на ринку сталі ЄС, які передбачали пільгові умови для українських виробників.
Європейська комісія запропонувала нові правила, що суттєво ускладнюють доступ для імпортерів, і досі залишається невизначеним, яким буде рішення щодо України. Існують три відносно оптимістичні сценарії та один вкрай негативний, за якого український експорт може бути обкладений високими митами, що призведе до скорочення продажів чорних металів до ЄС більш ніж удвічі.
Трамп як каталізатор високих мит ЄС
Історично, зміни у торговельній політиці часто мають несподівані наслідки. У 2018 році, під час першої каденції Дональда Трампа, Сполучені Штати запровадили глобальні мита на імпорт сталі у розмірі 25%. Цей крок стимулював Європейський Союз до впровадження власних захисних заходів. Спочатку, у 2018 році, вони були тимчасовими, поки тривало розслідування, а вже у 2019 році ЄС встановив тарифні квоти, що передбачали 25-відсоткове мито на обсяги продукції, що перевищували встановлену квоту. Втім, ці обмеження були достатньо гнучкими, зокрема, для деяких країн-експортерів були передбачені індивідуальні тарифні квоти, а країни, що розвиваються, були повністю або частково звільнені від цих заходів. Україна також частково користувалася цими винятками, потрапивши під дію 14 з 28 категорій тарифних квот, з яких 12 були індивідуальними, що забезпечувало певну передбачуваність доступу до європейського ринку. Проте, за розрахунками Інституту економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД) та GET Ukraine, за 2018–2019 роки Україна втратила 227 мільйонів доларів експорту до ЄС.
У травні 2022 року, у відповідь на повномасштабну агресію Росії, ЄС тимчасово призупинив застосування захисних заходів щодо чорних металів з України. Це суттєво покращило позиції українських експортерів, дозволивши частково компенсувати втрату інших зовнішніх ринків через логістичні проблеми. У травні 2025 року це тимчасове призупинення було продовжено ще на три роки, що здавалося вирішенням проблеми. Однак, нова хвиля торговельних обмежень, ініційована адміністрацією США, яка у 2025 році підвищила глобальні мита на сталь з 25% до 50%, знову створила тиск на глобальні торговельні потоки, включаючи Європейський Союз.
Незахисні “драконівські” заходи
Захисні заходи на ринку сталі ЄС, які мали завершитися 30 червня 2026 року, досягли максимального дозволеного терміну згідно з правилами СОТ. Наприкінці 2025 року Європейська комісія представила пропозицію нового регулювання імпорту сталі, яке має набути чинності з 1 липня 2026 року і фактично замінити чинні захисні заходи. Офіційно, це регулювання спрямоване на подолання негативного впливу глобальних надлишкових потужностей сталі на ринок ЄС, і ЄС розпочав перегляд своїх тарифних зобов’язань у рамках СОТ.
Хоча формально це не захисні заходи, нове регулювання стосується того ж переліку сталеливарної продукції і є значно більш обтяжливим. Запропоновано знизити обсяг сукупної тарифної квоти на 47% до 18,3 мільйона тонн на рік, а також збільшити ввізне мито поза тарифною квотою з 25% до 50%. Крім того, запроваджено нові вимоги щодо “розплавлення та заливки” для покращення відстежуваності продукції. Наразі незрозуміло, на які країни поширюватиметься це регулювання, окрім країн Європейської економічної зони. Єврокомісія має ухвалити окремий акт щодо розподілу тарифних квот між іншими країнами, враховуючи їхню структуру імпорту та торговельні угоди.
Можливі рішення для України
Хоча Україна прямо не згадується у запропонованому регулюванні, існує натяк на можливі винятки для країн, що стикаються з “винятковою та негайною ситуацією у сфері безпеки”. Однак, ця згадка знаходиться у статті про розподіл тарифних квот, а не в тій, що стосується країн, на які регулювання не поширюється. Важливо пам’ятати, що це не захисні заходи, тому продовження призупинення дії захисних заходів ЄС щодо України до травня 2028 року до цього випадку не застосовується.
До липня Єврокомісія має прийняти рішення щодо України. Існує кілька потенційних сценаріїв:
- Найкращий сценарій: нове регулювання не застосовується до України. Це обґрунтовано тим, що через війну Україна втратила значну частину своїх сталеливарних потужностей і не є джерелом надлишкових потужностей, сформованих після 2013 року.
- Другий за позитивністю сценарій: тимчасове виключення для України, подібно до минулорічного рішення у відповідь на мита Трампа. Це надало б експортерам ще два роки без мит.
- Третій варіант: запровадження індивідуальних тарифних квот для України. Це повернуло б ситуацію доступу на ринок до стану травня 2022 року, однак залишаються незрозумілими перелік категорій та обсяги квот. Ключовим тут є референтний період для визначення обсягів, яким у проекті регулювання є 2022–2024 роки — надзвичайно складні для України.
Якщо жоден з цих позитивних сценаріїв не буде реалізовано, українські виробники змушені будуть конкурувати за частку нерозподілених тарифних квот, що значно підвищує ризик застосування 50-відсоткового мита.
Як це може вплинути на експорт
У 2025 році експорт українських товарів, на які поширюється дія нового регулювання, склав 1,8 мільярда доларів США, що становить 8% загального експорту України до ЄС і близько 1% ВВП країни.
Основними експортними категоріями є гарячекатані листи (42%), прутки (12%) та інші безшовні труби (9%), які разом складають майже дві третини українського експорту, що підпадає під нові правила. Варто зазначити, що ця структура суттєво відрізняється від довоєнної ситуації, коли найбільшою категорією були квадропластини, експорт яких до ЄС фактично припинився.
За розрахунками ІЕД, використання референтного періоду 2022–2024 років для визначення індивідуальних тарифів призведе до падіння українського експорту на 0,7 мільярда доларів США, або на 38% від рівня 2025 року. Навіть використання попередніх періодів як референтних не суттєво змінює результат, пропонуючи втрати від 33% до 40%. Найбільш вигідним для України був би 2025 рік як референтний період, що призвело б до втрат у 0,5 мільярда доларів США, або 26%. У разі застосування 50% мита, потенційні втрати зростають до 1,2 мільярда доларів США, що означає 63% падіння експорту.
Таким чином, нове регулювання ЄС створює значні ризики для українських експортерів сталі, особливо враховуючи вплив Механізму регулювання викидів вуглецю на кордоні з Європейським Союзом (CBAM), який поширюється на всі позиції нового регулювання. Невизначеність щодо остаточного рішення Єврокомісії щодо України залишається високою.
