Останні місяці позначені значними змінами, що торкнулися і країн-членів НАТО, при цьому оборонні витрати, на яких наполягав колишній президент США Дональд Трамп, не призвели до зміцнення безпеки. Навпаки, багато європейських союзників відчувають зростаючу невпевненість щодо готовності Сполучених Штатів надати допомогу у разі активації статті про колективну оборону, а нещодавні заяви з Білого дому про можливий перегляд доцільності членства США в Альянсі лише посилюють ці побоювання.
Вплив цих подій на сприйняття НАТО українцями досліджувався Центром “Нова Європа”, який замовив відповідне опитування агенції Info Sapiens. Дослідження, проведене з 7 по 20 березня 2026 року, охопило 1000 респондентів і показало, що, хоча українці підтримують членство України в НАТО, їхня довіра до самого Альянсу залишається неоднозначною.
Аналіз громадської думки щодо НАТО в Україні
Ключові висновки дослідження
- 68,9% українців підтримують членство України в НАТО.
- Лише 54,7% респондентів довіряють Альянсу, тоді як 41,5% висловлюють недовіру.
- Спостерігається тенденція до падіння довіри до НАТО, що корелюється з поверненням до влади Дональда Трампа та відсутністю чітких перспектив членства України.
Чинники, що впливають на довіру
Суспільна довіра до НАТО в Україні значною мірою залежить від практичної допомоги, яку надає Альянс, а також від сприйняття його як потужного безпекового об’єднання. За результатами опитування, топ-3 чинники, що впливають на довіру, це: “допомога Україні” (18,5%), “захист для України” (13,3%) та “гарантії безпеки” (11,8%). Ці відповіді свідчать про те, що українці очікують від НАТО конкретних дій та надійних гарантій безпеки.
Причини недовіри
Недовіра до НАТО значною мірою пов’язана з оцінкою його поведінки під час війни, зокрема з тим, що Альянс сприймається як такий, що робить недостатньо, діє повільно і нерішуче. Основними причинами недовіри українці називають: “недостатня допомога Україні” (16,5%), “більше говорять, ніж роблять” (13,5%), “бездіяльність” (11,0%), “вони не здатні захистити самі себе” (9,1%) та “війна досі триває” (6,1%).
Вплив інформації про військову допомогу
Експериментальне запитання до респондентів, які не довіряють НАТО, щодо того, чи змінює їхнє ставлення інформація про постачання понад 80% військової допомоги через НАТО, показало, що для 27,5% це робить їхнє ставлення більш позитивним. Це свідчить про можливий брак поінформованості серед частини українців щодо обсягів підтримки Альянсу. Однак, значна частка (58,4%) не змінила своєї думки, що вказує на глибші причини недовіри, які, можливо, пов’язані з очікуваннями своєчасності та швидкості допомоги, а також з загальною оцінкою ефективності Альянсу.
Очікування від НАТО
Більшість українців (64,1%) очікують збільшення постачання зброї та фінансової допомоги від НАТО. Високим залишається запит на гуманітарні проєкти (44,4%), що підкреслює сприйняття НАТО як ширшого безпекового інструменту. Понад третина опитаних виступають за надання Україні запрошення до членства (35,8%) та за відправку військового контингенту НАТО (34,9%). Ці показники, ймовірно, були б вищими за умови більшої віри в реалістичність таких кроків та менших сумнівів щодо позиції США.
“Українці жодним чином не відмовляються від євроатлантичної перспективи, демонструючи стійке прагнення до інтеграції з Альянсом, незважаючи на існуючі виклики та неоднозначне сприйняття.”
Більшість респондентів не підтримують ідею публічної відмови НАТО від членства України та припинення співпраці задля зупинки війни, що обрали лише 16,3%. Це свідчить про збереження стратегічного бачення України щодо її майбутнього в контексті євроатлантичної безпеки. Ці результати були представлені директором Центру “Нова Європа” Сергієм Солодким.
