Колишню суддю Бердянського районного суду Запорізької області Ларису Богомолову засуджено до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна за державну зраду, що стало логічним завершенням розслідування її колабораційної діяльності після окупації Бердянська російськими військами навесні 2022 року.
Аналіз справи Лариси Богомолової
Деталі зради
Згідно з даними слідства, суддя Богомолова, керуючись власними мотивами, ініціювала контакт з представником ФСБ РФ, активно співпрацюючи з російською спецслужбою. Її злочинна діяльність полягала у зборі та передачі окупантам інформації, що становила державну таємницю. Особливу небезпеку становили відомості про переміщення українських військових, зокрема бійців полку “Азов”, на Донеччині, а також дані про співробітників судів і медичних закладів Бердянська, які зберігали вірність Україні. Ця інформація могла мати катастрофічні наслідки для оборонної здатності держави та безпеки патріотично налаштованих громадян.
Колабораційна діяльність та спроба уникнути відповідальності
Окрім передачі секретної інформації, прокуратура встановила, що суддя Богомолова також займалася схилянням своїх колег до співпраці з окупаційною владою, активно сприяючи формуванню штату псевдопідрозділу “міністерства надзвичайних ситуацій”, створеного росіянами. Ці дії свідчать про глибоке проникнення ворожих елементів у судову систему України та підрив її авторитету. Після вчинення цих злочинів, жінка спробувала втекти на підконтрольну Україні територію, де навіть обійняла посаду голови одного з районних судів Полтавської області, намагаючись приховати своє минуле та продовжити кар’єру.
Викриття та покарання
У травні 2023 року правоохоронні органи успішно викрили її злочинну діяльність, що призвело до затримання та повідомлення про підозру в державній зраді. Того ж року Вища рада правосуддя, реагуючи на доведені факти, звільнила її з посади, позбавивши можливості продовжувати колабораціоністську діяльність. У грудні 2025 року суд змінив запобіжний захід з тримання під вартою на заставу, що викликало певне обурення громадськості, проте остаточне рішення суду поставило крапку в цій історії. Суд визнав Богомолову винною за частиною 2 статті 111 Кримінального кодексу України, призначивши суворе покарання у вигляді 15 років ув’язнення з конфіскацією всього майна.
“До набрання вироком законної сили засуджена перебуватиме під вартою без права застави. Вона знала, що робить. Зрада присязі українському народові була свідомим вибором. Тепер прийшов час відповідати. І так буде з кожним, хто в мантії чи без працює на ворога.”
Цей вирок є важливим сигналом для всіх, хто намагається співпрацювати з ворожими силами, підкреслюючи невідворотність покарання за державну зраду, особливо в умовах воєнного стану. Справа Лариси Богомолової слугуватиме нагадуванням про відповідальність, яку несуть особи, що обіймають посади в державних установах, і про те, що зрада національних інтересів не залишиться безкарною.
Наслідки та висновки
- Справа Богомолової підкреслює необхідність посиленого контролю за діяльністю представників судової системи, особливо в умовах війни.
- Важливість швидкого та ефективного реагування правоохоронних органів на випадки колабораціонізму.
- Покарання за державну зраду має бути суворим та невідворотним, слугуючи запобіжником для інших потенційних зрадників.
Подальший аналіз подібних справ може допомогти у вдосконаленні законодавства та механізмів протидії колабораціонізму, забезпечуючи безпеку та суверенітет України.
