Партія чинного прем’єр-міністра Вірменії Нікола Пашиняна “Громадянський договір” здобула переконливу перемогу на дострокових парламентських виборах, заручившись підтримкою понад 50% виборців. Це свідчить про те, що електорат віддав перевагу курсу Пашиняна, незважаючи на значний зовнішній тиск, зокрема з боку Російської Федерації, яка відкрито висловлювала своє невдоволення євроінтеграційними прагненнями Єревана.
За результатами підрахунку голосів з переважної більшості дільниць, партія Пашиняна отримала 50,07% голосів, що гарантує їй 64 депутатські мандати зі 105, необхідні для формування однопартійної більшості в парламенті. Це дає прем’єр-міністру можливість продовжити свою політичну діяльність і реалізовувати заплановані реформи, спрямовані на подальшу інтеграцію Вірменії з європейськими структурами.
Конкуренти та явк
На другому місці за результатами виборів опинилася партія “Сильна Вірменія”, яка здобула 23,35% голосів та 29 парламентських місць. Третю позицію зайняв блок “Вірменія” з 9,86% підтримки виборців, що забезпечило йому 12 мандатів. Важливою показником є явка виборців, яка склала 58,97%, при цьому участь у голосуванні взяли майже 1,4 мільйона громадян із понад 2,5 мільйона зареєстрованих.
“Історична перемога, яка однозначно забезпечить вічність і розвиток Республіки Вірменія”, – так прокоментував результати виборів сам Нікол Пашинян, підкреслюючи стратегічне значення цього успіху для майбутнього країни.
Зовнішній тиск та геополітичний контекст
Вибори відбуваються в умовах посиленого тиску на Вірменію з боку Москви. Російська Федерація, побоюючись подальшого віддалення Єревана від свого впливу та зміцнення його зв’язків з Європейським Союзом, вдалася до низки заходів тиску. Серед них – погрози “українським сценарієм” після саміту ЄАЕС, відкликання російського посла для консультацій та впровадження економічного тиску.
Агентство Reuters, посилаючись на джерела у західних розвідках та документи, висвітлило, як саме Росія намагалася вплинути на результати виборів, аби запобігти закріпленню прозахідного курсу Вірменії. Ця ситуація підкреслює складну геополітичну дилему, перед якою стоїть Вірменія, намагаючись балансувати між історичними зв’язками з Росією та прагненням до суверенітету і інтеграції з західними партнерами.
Подальші перспективи
Перемога Нікола Пашиняна створює підґрунтя для продовження його політики, яка передбачає зближення з ЄС. Однак, враховуючи активну протидію з боку Росії, можна очікувати подальшого загострення двосторонніх відносин та нових спроб впливу на внутрішньополітичну ситуацію у Вірменії. Роль міжнародних партнерів та здатність Вірменії відстоювати свій суверенітет стануть ключовими факторами у подальшому розвитку подій.
