Нічна атака російського ударного дрона на сховище ядерних відходів у Чорнобильській зоні, що сталася в ніч на 7 червня 2026 року, викликає глибоке занепокоєння, адже ще кілька років тому ніхто не міг уявити подібні сценарії, коли безпілотники атакуватимуть об’єкти, пов’язані з найбільшою в історії людства ядерною катастрофою. На щастя, цього разу відпрацьоване ядерне паливо не постраждало, і повідомлення про “радіаційний фон у межах норми” стали певним полегшенням. Це не перший випадок подібних інцидентів, адже в лютому 2025 року вже було пошкоджено новий безпечний конфайнмент, що накриває зруйнований 4-й енергоблок ЧАЕС, а російські безпілотники регулярно патрулюють зону відчуження.
Ядерний тероризм як частина російської агресії
Захоплення Чорнобильської АЕС російськими військами 24 лютого 2022 року та подальші дії, зокрема залучення “Росатому”, свідчать про системний ядерний тероризм, що є складовою повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Розслідування, проведене спільно з партнерами з “Книги катів”, проливає світло на події перших тижнів окупації та роль окремих працівників “Росатому”, які сприяли агресору.
Хронологія захоплення та окупації ЧАЕС
Перші години вторгнення
Російські війська з’явилися на ЧАЕС 24 лютого 2022 року близько 15:00, зайшовши через контрольно-пропускний пункт № 2 та рухаючись до сховища відпрацьованого ядерного палива СВЯП-1. До 16:00 на територію станції прибули бронетранспортери, бойові машини піхоти та танк. Серед перших, хто увійшов до адміністративного корпусу, був полковник поліції Андрій Фроленков, заступник командира загону спецпризначення “Арсенал” Росгвардії, та майор Сергій Бураков, начальник центру спеціального призначення сил оперативного реагування та авіації, який, ймовірно, керував окупаційним контингентом. Українські нацгвардійці були змушені здатися в полон, щоб уникнути ризику ядерного інциденту.
Логістичний хаб та боротьба за енергопостачання
ЧАЕС фактично перетворилася на логістичний хаб для російських військ, тоді як персонал станції продовжував працювати понаднормово, намагаючись обмежити доступ окупантів до ключових об’єктів. З 9 березня 2022 року станція залишилася без електроенергії через обстріли, і, незважаючи на пропозицію росіян підключити її до Білорусі, інженери станції обрали використання дизельних генераторів.
Зміна “старших” та роль “Росатому”
Протягом березня 2022 року відбувалася ротація керівництва окупаційного контингенту. Замість Буракова станцію очолив генерал-майор поліції Олег Якушев, заступник командувача Росгвардії Сибірського округу, який фактично став самоназваним комендантом ЧАЕС. На станції також були помічені генерал-майор Олексій Ртищев, голова військ радіаційного, хімічного та біологічного захисту (РХБЗ) Східного військового округу, та генерал-полковник Олексій Беззубиков, заступник директора Федеральної служби військ Росгвардії, який нагороджував окупантів. Російські війська залучали підрозділи Росгвардії з різних міст.
Викрадення обладнання та наслідки
Під час відступу росіяни викрали з Чорнобильської зони відчуження обладнання на суму понад 135 мільйонів доларів, включаючи комп’ютери, дозиметри, автомобілі, сервери, спектрометр за 6 мільйонів євро та кілька хроматографів. Однак, за словами експертки з ядерної безпеки Ольги Кошарної, програмне забезпечення для вкраденого обладнання залишилося в Україні, а трекери дозволили його деактивувати. Окупанти також вивезли автомобілі для перевезення радіаційних відходів та пожежні авто. Найбільш трагічним наслідком відступу стало викрадення 169 українських нацгвардійців, шестеро з яких досі перебувають у російських в’язницях. Полковник поліції Фроленков, ймовірно, отримав звання героя Росії за участь в окупації ЧАЕС.
Тренування з “Росатомом” та схожість АЕС
Захоплення ядерного об’єкта, як правило, вимагає попередньої підготовки. Росіяни, за словами персоналу станції, хвалилися легкістю захоплення ЧАЕС, пояснюючи це попередніми тренуваннями на Курській атомній електростанції, яка має схоже планування. Ці тренування, що відбулися у 2021 році, включали сценарій захоплення АЕС під командуванням полковника поліції Фроленкова, за участю військовослужбовців РХБЗ. Старший ядерний спеціаліст Greenpeace Україна Шон Берні підтверджує інформацію про такі навчання, які, ймовірно, проходили на початку зими 2021 року.
Роль “Росатому” у підготовці
Представник “Росатому” на ім’я Ніколай Ніколаєвіч, який, як з’ясувало слідство, є Миколою Миколайовичем Мулюкіним, заступником генерального директора з безпеки “Провідного проєктутно-дослідницького та науково-дослідного інституту промислової технології”, хвалився використанням Курської АЕС для планування захоплення Чорнобильської станції. Мулюкін, який мав звання генерал-майора, допомагав росіянам, складаючи списки обладнання для вивезення та інструктуючи щодо демонтажу.
Радіаційна небезпека та наслідки непрофесіоналізму
Незважаючи на схожість Курської та Чорнобильської АЕС, радіоактивне забруднення території ЧАЕС вимагало від окупантів наявності експертів. Однак, як показали 5 тижнів окупації, російські військові або не слухали своїх радників, або ж експерти погано виконували свою роботу. Це пояснює, чому росіяни почали рити окопи на території Рудого лісу, одного з найбільш забруднених ділянок зони відчуження.
Інциденти із забрудненням
Володимир Фальшовник, начальник зміни, пригадує, як росіяни влаштували автомийку біля ремонтних майстерень, що призвело до забруднення території. Після звернення до російських військових, спеціаліст з радіаційної безпеки на ім’я Діма, разом з дозиметристами ЧАЕС, перевірив територію, і автомийку було закрито. Інший інцидент стався, коли російські військові, що базувалися в районі Рудого лісу, приносили радіоактивний бруд на взутті, що вимагало від персоналу ЧАЕС очищення території.
“Росатом” та його представники на ЧАЕС
Станом на весну 2026 року відомі імена п’ятьох представників “Росатому”, які були на території ЧАЕС у березні 2022 року. Серед них:
- Микола Мулюкін (генерал-майор поліції), заступник генерального директора з безпеки “Провідного проєктутно-дослідницького та науково-дослідного інституту промислової технології”.
- Олександр Дорофеєв, керівник російського проєктного офісу “Формування єдиної державної системи поводження з радіоактивними відходами”.
- Ян Іванов, оператор Курської АЕС, інженер з перевантаження реактора.
- Валерій Поляков, оператор Курської АЕС, українець за походженням.
- Максим Прищепа, працівник Ленінградської АЕС, відповідав за технічні питання.
Ці представники “Росатому” були залучені до окупації ЧАЕС, надаючи консультації російським військовим та сприяючи розграбуванню території.
“Росатом”: приховування ролі та наслідки
“Росатом” не приховував своєї присутності на території зони відчуження, проте намагався пом’якшити свою роль, заявляючи, що російські експерти лише “консультують” персонал ЧАЕС. Однак, згідно з матеріалами слідства, представники “Росатому” з’явилися на ЧАЕС того ж дня, що й російські війська, і перебували там до останнього дня окупації. На відміну від слабкого контролю над персоналом на Запорізькій АЕС, росіяни на ЧАЕС мали чіткий план, який включав поставлення свого керівництва для подальшої експлуатації станції.
