Сучасна система освіти стикається з тривожною тенденцією – студенти дедалі гірше сприймають і засвоюють довгі, складні тексти. Американський викладач літератури та письма Тайлер Джагт у своєму есе для The Chronicle Higher Education зазначає, що жоден з його учнів не зміг повністю прочитати задану 20-сторінкову статтю, яку він сам без зусиль освоїв десять років тому, ще будучи студентом. Причиною цього, на думку Джагта, є згубний вплив штучного інтелекту, зокрема мовних моделей, які спрощують складну інформацію та надають миттєві, але поверхневі відповіді, позбавляючи студентів необхідності докладати самостійних зусиль для розуміння. Ця проблема підтверджується і статистичними даними: результати тестів з читання у рамках “Національного оцінювання освітнього прогресу” 2024 року показали найнижчі бали серед дванадцятикласників від 1992 року, а майже третина з них не досягла базового рівня читацької компетентності. Подібна ситуація спостерігається і серед молодших школярів, де, за даними Фонду Енні Е. Кейсі, 70% учнів четвертого класу не володіють навичками читання на достатньому рівні.
Зменшення когнітивних здібностей та роль ШІ
Штучний інтелект як фактор деградації навичок читання та письма
“Те, що я бачу у своєму класі, вже не є передчуттям. Спостерігається вимірюваний з поколіннями колапс здатностей писати та читати, і академічна освіта реагує на це імпровізаціями та виснажливими навантаженнями, а не структурною перебудовою”, – пише Джагт.
На противагу думці про потенційне покращення навчання завдяки ШІ, більшість наукових досліджень вказують на негативні наслідки його використання. Зокрема, дослідження MIT виявило, що студенти, які використовували ChatGPT для написання есе, демонстрували знижену активність мозку в зонах, пов’язаних з творчістю, порівняно з тими, хто використовував традиційний пошук Google або не звертався до інтернету взагалі. Цікавим фактом є те, що 83% користувачів ШІ не змогли процитувати жодного рядка з есе, яке вони щойно написали, а активність їхнього мозку не відновлювалася до норми навіть після припинення використання ШІ. Це свідчить про глибокі зміни у когнітивних процесах, що відбуваються під впливом технологій.
Технології та їх вплив на увагу та пам’ять
Крім ШІ, інші технології також мають негативний вплив на розумові здібності. Дослідження 2017 року показало, що навіть просте перебування смартфона поруч, навіть вимкненого, може погіршувати когнітивні функції. Джагт підкреслює, що нейронні шляхи, які відповідають за стійку увагу, формуються через активне використання, а за його відсутності атрофуються, підтверджуючи принцип “використовуй або втратиш” стосовно роботи мозку. Така ситуація змушує викладачів адаптувати методи навчання, розбиваючи тексти на менші частини та приділяючи більше часу поясненням, однак навіть ці спроби виявляються недостатніми для подолання наслідків деградації когнітивних навичок.
Виклики для сучасної освіти
Адаптація навчального процесу та ризики втрати суттєвої когнітивної роботи
Викладач змушений розбивати статті на частини, витрачати час на пояснення та моделювання того, як відстежувати аргументацію, але навіть ці методи не завжди ефективні. Автор есе підкреслює, що його мета – не отримання ідеального результату, а випробування “опору розуму учня”, щоб зробити його сильнішим. Перекладання труднощів на чатбота не звільняє учнів для вищого рівня роботи, а позбавляє їх здатності виконувати будь-яку суттєву когнітивну роботу. Це ставить під сумнів майбутнє освіти та суспільства в цілому, що нагадує футуристичний сценарій фільму “Ідіократія” Майка Джаджа, який попереджає про наслідки масової втрати когнітивних здібностей.
- Деградація навичок читання та письма серед студентів.
- Вплив штучного інтелекту на спрощення інформації та зниження зусиль для її засвоєння.
- Зниження показників читацької компетентності у школярів та студентів.
- Негативний вплив технологій на увагу, пам’ять та творче мислення.
- Необхідність адаптації освітніх методик та пошуку нових підходів до навчання.
Ситуація, описана Тайлером Джагтом, є серйозним викликом для сучасної системи освіти. Вона вимагає не просто імпровізації, а глибокої структурної перебудови, спрямованої на збереження та розвиток когнітивних здібностей студентів в епоху стрімкого технологічного прогресу.
