П’ятого червня у Тіваті (Чорногорія) відбувся черговий саміт Євросоюз-Західні Балкани, який проходить під гаслом “Спільне процвітання та стабільність ЄС та Західних Балкан”. На відміну від першого саміту, що проходив у Загребі у 2020 році за відносно спокійної ситуації в регіоні, нинішній супроводжувався низкою напружених подій, що свідчать про зростання нестабільності. Сербія та Хорватія розпочали небезпечну гонку озброєнь, у Боснії і Герцеговині не вдається обрати нового Верховного представника, а протести в Албанії проти будівництва люксового готелю Джаредом Кушнером набирають обертів. Не сприяє стабілізації і нещодавно оприлюднена Стратегія США для Західних Балкан, яка викликає чимало запитань, а дострокові вибори в Косово, найімовірніше, знову не призведуть до формування стабільного уряду. Напередодні саміту Хорватія також заявила, що низка невирішених питань з Чорногорією, зокрема демаркація морського кордону та виплати хорватським в’язням табору Морінь, становить проблему для вступу останньої до ЄС.
Чорногорія в центрі уваги
Перспективи членства в ЄС
У зустрічі в Тіваті взяли участь понад 30 європейських лідерів, включаючи представників 27 країн-членів ЄС та 6 держав Західних Балкан, а також керівники інституцій ЄС. Показово, що учасники заходу домовилися не готувати підсумкових документів, що свідчить про складність досягнення консенсусу. Одна країна була в центрі уваги – Чорногорія, яка, за словами президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн, може стати членом ЄС у 2028 році.
Наразі Чорногорія вже створила групу з підготовки Угоди про вступ, однак для закриття переговорних розділів країні необхідно завершити низку важливих реформ. Це завдання значною мірою стосується “Основ” – 23 і 24 глав переговорів, які Україна має відкрити наступного тижня у Люксембурзі.
Ключові реформи для Чорногорії
- Забезпечення верховенства права та судова реформа, включаючи повну незалежність судової системи та заповнення вакансій у вищих судових інстанціях.
- Посилення боротьби з корупцією та організованою злочинністю через зміцнення антикорупційних органів, активізацію розслідування злочинів високопосадовців та конфіскацію незаконно здобутих активів.
- Забезпечення свободи слова та незалежності медіа, створення безпечних умов для роботи журналістів.
- Завершення електоральних та адміністративних реформ, оновлення виборчого законодавства та підвищення ефективності державного управління.
- Досягнення макроекономічної стабільності, реформування системи держзакупівель та посилення фінансового контролю.
Президент Чорногорії Яков Мілатович висловив впевненість у готовності країни до останнього кроку до членства в ЄС, незважаючи на те, що переговори про вступ розпочалися ще у 2012 році. Саміт ЄС-Західні Балкани став для Чорногорії важливою подією, що чіткіше окреслила перспективи та терміни її приєднання.
Згадка про Україну та ідеї Мерца і Макрона
Україна на шляху до ЄС
Комісарка ЄС з питань розширення та сусідства Марта Кос зазначила, що Україна, попри війну, демонструє “динамічний прогрес” порівняно з країнами Західних Балкан, що дає підстави вірити у можливість її вступу до Європейського Союзу до 2030 року. Однак цей процес залежить від темпів реформ та виконання всіх зобов’язань.
Стратегія поступової інтеграції
На тлі геополітичної напруги канцлер Німеччини Фрідріх Мерц закликав президента Сербії Александара Вучича зробити однозначний вибір на користь європейського майбутнього, припинивши політичне лавірування між Росією, Китаєм та Європою. Головною подією заходу стала презентація стратегії передвступного періоду для інтеграції Західних Балкан і Молдови в ЄС без членства, запропонована президентом Франції Еммануелем Макроном та німецьким канцлером Фрідріхом Мерцом. Цей підхід передбачає залучення країн до конкретних сфер ЄС у міру їхнього просування у проведенні внутрішніх реформ, з принципом “зворотності” у разі відступу від основних цінностей ЄС. Пропозиції включають участь представників країн у деяких засіданнях Ради ЄС без права голосу, доступ до окремих секторів спільного ринку ЄС ще до вступу, а також участь у науково-освітніх програмах та залучення до енергетичної та промислової політики Євросоюзу.
Хоча план виглядає привабливо, не всі на Балканах сприйняли його з великим оптимізмом. Багато аналітиків побоюються, що запропонована “поступова інтеграція” може стати замінником повноцінного членства в ЄС або “вічною кімнатою очікування”.
Автор: Репортер, кандидат історичних наук, експерт із Західних Балкан.
