У червні 2019 року президент США Дональд Трамп, погрожуючи “дуже сильним ударом” по Ірану, був зупинений телефонними дзвінками від лідерів країн Перської затоки та Південної Азії, які намагалися переконати його відмовитися від військових намірів. Ці лідери запевнили Трампа, що угода, яка б відкрила шлях до більш детальних переговорів, була майже готова, що, за словами обізнаних джерел, вплинуло на його рішення.
Напруженість між США та Іраном: Шлях до деескалації
Роль регіональних лідерів у переговорах
- Серед тих, хто звертався до Трампа, були емір Катару Тамім бін Хамад Аль Тані, президент Об’єднаних Арабських Еміратів Мохаммед бін Зайєд Аль Нахайян та міністр оборони Пакистану Асім Мунір.
- Їхні запевнення в тому, що угода з Іраном близька до завершення, стали ключовим фактором, який змусив Трампа відмовитися від планів завдати удару по Ірану.
Передісторія конфлікту та дипломатичні зусилля
В останні дні перед цими подіями США та Іран вели обмін пропозиціями через посередництво Катару та Пакистану. Однак, президент Трамп висловлював зростаюче роздратування, сумніваючись, чи не вводить його Іран в оману. Ситуація загострилася після того, як Іран збив американський вертоліт, що спонукало Трампа посилити тиск на Тегеран для якнайшвидшого досягнення угоди.
Згодом, у четвер ввечері, Трамп повідомив про скасування ударів по Ірану, заявивши, що “фінальні пункти” угоди між двома сторонами були затверджені. Він також припустив, що підписання угоди з Іраном може відбутися вже цими вихідними в Європі. За повідомленнями ЗМІ, меморандум про взаєморозуміння передбачав негайне відкриття Ормузької протоки без плати за проїзд та послаблення санкцій проти Ірану в обмін на дотримання певних правил.
