Нещодавнє дослідження, проведене у Великій Британії, виявило тривожну тенденцію: молоді чоловіки, які активно захоплюються відеоіграми, демонструють удвічі вищу схильність до віри в теорії змови порівняно із загальною популяцією. Цю статистику оприлюднила дослідницька компанія More in Common у співпраці з Інститутом сторітелінгу AKO при Лондонському університеті мистецтв, що підкреслює серйозність проблеми.
Аналіз досліджуваної групи
Опитування, що охопило 2000 британців віком від 18 до 24 років, зосередилося на групі, яку дослідники охрестили “Скептичними скролерами”. Ця демографічна група, що становить приблизно 10% населення країни, характеризується певними соціально-економічними ознаками: низьким рівнем доходів, високою ймовірністю боргових зобов’язань та проживанням у соціальному житлі, часто неподалік місця народження.
Джерела інформації та їх вплив
- Респонденти з групи “Скептичних скролерів” виявляють найменшу довіру до традиційних медіа-каналів, таких як телебачення, радіо чи друкована преса.
- Натомість, вони віддають перевагу отриманню інформації через такі платформи, як YouTube, подкасти та соціальні мережі, що є значним відхиленням від загальноприйнятих медіа-гігієнічних практик.
- Водночас, ця група молоді проводить значну кількість часу за відеоіграми, що потенційно формує їхнє світосприйняття та критичне мислення.
Виявлені тенденції та їх наслідки
Дослідження виявило, що значна частина геймерів з цієї групи погоджується з твердженням про існування “таємних груп, які контролюють глобальні події”, що є класичною ознакою прихильності до теорій змови. Цікаво, що водночас вони переконані у своїй чотирикратній здатності краще розпізнавати дезінформацію, що свідчить про певний когнітивний дисонанс.
“Цікаво, що молоді люди, які найменше довіряють традиційним медіа, вважають себе експертами з виявлення фейків, хоча їхня схильність до теорій змови є вищою.”
Потенційні шляхи вирішення проблеми
Автори дослідження намагалися дослідити, чи можуть відеоігри слугувати інструментом для роботи з молоддю, яка відмовилася від традиційних джерел новин і схильна довіряти неперевіреним даним. Були проведені експерименти з іграми, що містили приховані сюжетні елементи, спрямовані на виявлення маніпуляцій та поширення неправдивої інформації. Однак, результати виявилися неоднозначними: після пояснення мети експерименту частина гравців висловила відчуття обману, що вказує на складність прямого втручання.
Важливість критичного мислення
Попри це, дослідження підкреслює, що відеоігри залишаються важливим простором для цієї групи молоді, слугуючи альтернативою складній реальності. Хоча спеціально створені ігри для боротьби з теоріями змови навряд чи будуть успішними, автори дослідження припускають, що проєкти, які стимулюють критичне мислення, можуть бути корисними. Як приклади наводяться такі ігри, як соціальна гра Among Us та симулятор прикордонного контролю Papers, Please, де гравці змушені аналізувати інформацію та приймати рішення.
- Серед молоді, що активно грає у відеоігри, зростає недовіра до традиційних медіа.
- Ця група молоді схильна до віри в теорії змови, незважаючи на самооцінку своєї здатності розпізнавати дезінформацію.
- Відеоігри можуть бути інструментом для формування критичного мислення, але вимагають обережного підходу.
