Нові обмеження на імпорт сталі до Європейського Союзу, які набувають чинності з 1 липня, врахували більшість вимог Польщі, зокрема й щодо України. За словами польських дипломатів, вони задоволені результатом переговорів з Європейською комісією, яка встановила загальну безмитну квоту на імпорт сталі до ЄС на рівні 18,3 мільйона тонн на рік, що є зменшенням на 47% порівняно з попередніми показниками. Імпорт, що перевищує ці ліміти, оподатковуватиметься 50-відсотковим митом.
Обґрунтування та вплив нових правил
Причини посилення заходів
Європейська комісія пояснює посилення правил значним зростанням глобальних надлишкових виробничих потужностей у металургійній галузі, прогнозуючи, що до наступного року цей показник сягне 721 мільйона тонн, що більш ніж уп’ятеро перевищує річне споживання сталі в усьому ЄС.
Ключові зміни для Польщі та України
Найсуттєвішою зміною для Польщі стало поширення дії нової системи захисних заходів на Україну. Донедавна українська сталь мала безперешкодний доступ до ринку ЄС як форма підтримки країни, що протистоїть російській агресії. Однак Варшава наполягала на скасуванні цього винятку, і Європейська комісія врахувала цю вимогу. Польща також домоглася включення України до системи індивідуальних тарифних квот, розрахованих на основі історичної частки в імпорті сталі до ЄС у 2022–2024 роках.
“Наші вимоги були значною мірою враховані, тож ми задоволені”, – заявив польський дипломат.
Деталі квот та наслідки для українського експорту
Як підрахувала журналістка RMF FM, Європейська комісія виділила Україні індивідуальні квоти у дев’яти категоріях сталевих виробів загальним обсягом близько 1,05 мільйона тонн на рік. Цей показник перевищує попередні прогнози, які варіювалися близько 713 тис. тонн, як повідомляла Financial Times. Проте, це значно менше, ніж приблизно 2,65 мільйона тонн сталевої продукції, яку Україна експортувала до Європейського Союзу у 2025 році. Це фактично означає для України обмеження безмитного експорту на ринок ЄС приблизно на 60% порівняно з минулим роком.
Поблажливість ЄС та збереження 70% історичного експорту
Водночас, Європейська комісія продемонструвала певну поблажливість до України, враховуючи триваючу війну та статус країни-кандидата на вступ до ЄС. Посадовець ЄК пояснив, що Брюссель надав Україні індивідуальні квоти навіть у деяких категоріях сталі, за якими вона зазвичай не мала б права на їх отримання. Завдяки цьому нові ліміти охоплюватимуть близько 70% історичного обсягу експорту української сталі до ЄС.
Реакція української металургійної галузі
Включення України до нової системи захисних заходів вже кілька місяців було предметом домагань польської металургійної галузі. Ще в травні голова Металургійної промислово-торгової палати Мірослав Мотика наголошував, що застосування обмежень щодо України буде “лише першим кроком”, а для ефективності нових правил ключове значення матиме розмір виділених квот та спосіб їх розподілу.
Введення обмежень Єврокомісією викликало невдоволення представників української металургійної галузі, які стверджують, що нові правила суттєво обмежують доступ до ринку ЄС і можуть призвести до падіння виробництва та експорту під час війни.
Історичний контекст та попередні заяви
Минулого року Європейська комісія запевняла, що план захисту сталеливарної промисловості ЄС, який передбачав зменшення існуючих квот на імпорт сталі на 47% та подвоєння мит на поставки понад ці квоти, не скасовує чинних преференцій для України і не зашкодить її торгівлі з Євросоюзом. У червні 2025 року ЄС продовжив скасування обмежень на імпорт української сталі та заліза ще на три роки.
Мета підвищення мит
ЄС планував підвищити мита на імпорт сталі до 50%, щоб привести митну ставку блоку у відповідність до ставки США, які намагаються протидіяти надлишковим сталеливарним потужностям у Китаї.
- Європейська комісія встановила нові обмеження на імпорт сталі до ЄС.
- Загальна безмитна квота зменшена на 47%.
- Україна включена до системи індивідуальних тарифних квот.
- Український експорт сталі до ЄС може обмежитись на 60%.
- Нові правила викликали невдоволення українських металургів.
“В очікуванні вердикту ЄС: чому експорт українського металу до Європи опинився під загрозою.”
