Угорщина стоїть на порозі доленосних виборів, які можуть кардинально змінити політичний ландшафт країни та її зовнішньополітичний курс. На тлі загальної ейфорії та впевненості опозиції у перемозі, уряд Віктора Орбана вдається до відчайдушних кроків, розсилаючи мільйонам угорців електронні листи з панічними закликами, що істерично засуджують політику Брюсселя. Цей лист, підписаний особисто Гергеєм Гуяшем, главою офісу прем’єр-міністра, попри свою емоційну забарвленість, наповнений відвертою брехнею, покликаною переломити хід виборчої кампанії, яка, за прогнозами незалежних соціологів, розвивається не на користь чинної влади.
Аналіз політичної ситуації
Розкол угорського суспільства
Нинішня політична ситуація в Угорщині унікальна тим, що абсолютна більшість громадян переконана у неминучості фальсифікацій на виборах, що є безпрецедентним явищем для країни, яка завжди славилася довірою до виборчого процесу. Цей скептицизм особливо поширений серед активних прихильників опозиції, які, налаштовані на безумовну поразку Орбана, можуть не сприйняти результатів виборів у разі оголошення перемоги правлячої партії. Столиця, Будапешт, є епіцентром такої опозиційної настроєності, де ненависть до Орбана сягає найвищої позначки. На відміну від України, де подібний “коктейль” міг би призвести до революції, угорське суспільство, хоч і глибоко розколоте, не схильне до відкритого протистояння, навіть попри світовий досвід, що свідчить про можливість таких сценаріїв.
“Європейська комісія пропонує людям витрачати менше газу та не сідати за кермо! Це неприйнятно. Угорські сім’ї не платитимуть на 95 тисяч форинтів більше щомісяця через хибну політику Брюсселя!”
Цей цитований фрагмент з електронного листа демонструє спробу уряду Орбана мобілізувати електорат шляхом створення образу ворога у вигляді Європейського Союзу, маніпулюючи суспільною думкою та посилюючи антиєвропейські настрої.
Дві Угорщини: ідеологічні протистояння
Угорщина, яка перебуває під владою Віктора Орбана протягом 16 років, значно втратила демократичні ознаки, зокрема свободу слова. Однак, досі зберігався відносно чесний процес голосування. Ситуація може змінитися цього року, коли парламент може складатися лише з двох, або навіть трьох правих політичних сил.
- “Фідес” Віктора Орбана: правляча партія, яка контролює усі державні інституції, всупереч прогнозам незалежних соціологів, наполягає на отриманні конституційної більшості.
- “Mi Hazank” (Рух “Наша Батьківщина”): ультраправа партія з відверто нацистською риторикою, територіальними претензіями до України (анексія Закарпаття) та проросійськими зв’язками. Попри свою нішевість, партія має стабільний електорат, передусім у селах та серед малоосвічених верств населення, з рейтингом близько 6–8%.
-
“Тиса” (Tisztelet
és Szabadság Párt – Партія поваги та свободи): лідер угорських рейтингів, партія Петера Мадяра. Її виборці часто є ідеологічними опонентами Мадяра, але готові голосувати за нього, оскільки він позиціонує себе як єдиного, хто може скинути Орбана. Мадяр, виходець з партії “Фідес”, звинуватив представників влади, включно зі своєю колишньою дружиною, у корупції та покриванні сексуальних злочинів. Його здатність залучати голоси як прихильників, так і опонентів, демонструє глибокий парадокс угорської політики.
Світоглядні відмінності: ставлення до України
Суспільство розділилося не лише за віком та освітою, а й за світоглядом, що особливо яскраво проявляється у ставленні до України.
72% угорців, що голосуватимуть за “Тису”, звинувачують свою державу в ескалації відносин з Україною, і лише 6% – Україну. 82% виборців “Фідес” звинувачують у цьому Україну, і лише 1% – Угорщину.
Ці дані свідчать про очікування виборців “Тиси” щодо перегляду зовнішньої політики Угорщини стосовно України. Подібний розкол спостерігається і у ставленні до заяв угорського уряду про “втягування Угорщини у війну” з боку України за допомогою ЄС та НАТО: 92% виборців “Тиси” вважають це брехнею, тоді як 78% виборців “Фідеса” вірять у це.
Наслідки та прогнози
Віра у фальсифікації та їх масштаби
Віра у фальсифікації виборів є тотальною серед угорських виборців, проте кожна сторона бачить у протилежній партії фальсифікатора. Прихильники “Тиси” впевнені у фальсифікаціях з боку “Фідеса” (58% абсолютно впевнені), тоді як виборці “Фідеса” припускають фальсифікації від “Тиси” (44% абсолютно впевнені). Хоча експерти оцінюють потенційний масштаб фальсифікацій у кілька відсоткових пунктів, існують побоювання, що Орбан може поставити завдання досягти 10-12% через купівлю голосів та маніпуляції з голосуванням угорської діаспори.
Сценарії після виборів
У разі перемоги “Тиси”, навіть попри потенційні фальсифікації, суспільство, особливо у Будапешті, може не сприйняти результатів виборів, що може призвести до непередбачуваних наслідків. Однак, на відміну від українського досвіду, угорська опозиція не готується публічно до захисту результатів виборів, що створює певну вразливість.
“Орбан переконаний, що навіть у разі поразки у 2026 році він зможе повернутися згодом. А до того – збереже важелі впливу на угорську державу через людей, яких він призначав.”
Ця цитата підкреслює стратегічне мислення Орбана, який, навіть програвши вибори, планує зберегти вплив на державу.
Вибори 2026 року в Угорщині без перебільшення є історичними, і їхні наслідки матимуть значний вплив не лише на саму країну, а й на весь регіон. “Європейська правда” продовжуватиме стежити за розвитком подій.
