Українські Сили безпілотних систем демонструють вражаючу ефективність у протидії російській військовій машині, здійснюючи точкові удари по ключових об’єктах на території агресора. Особливої уваги заслуговує діяльність 1 Окремого центру СБС, який не лише завдає шкоди російській оборонній промисловості та логістиці, але й системно працює над створенням безпечних повітряних коридорів для подальших операцій. Ці зусилля, що спираються на інноваційні підходи до планування та децентралізоване управління, дозволяють досягати значних результатів з мінімальними ресурсами, перетворюючи їх на максимальні втрати для ворога.
Операція “Поліфем”: прокладання шляху до Москви
Знищення російських радарів у Брянській області
“Наш екіпаж працював саме з метою фізичного та функціонального знищення цих радарів, щоб засліпити противника і забезпечити краще проходження наших засобів глибокого ураження (deep strike) на цьому напрямку. Ми б не згадували про цю операцію, якби задіяли для її виконання цілу роту людей — тоді це було б технічно не так складно. Але унікальність у тому, що успіху вдалося досягти рекордно малою кількістю зусиль, яких виявилося повністю достатньо”, — розповів “Оборонці” Серафим “Фалько” Гордієнко, офіцер 1 ОЦ СБС.
Брянська область, що є важливим напрямком для українських далекобійних дронів, тривалий час була під щільним контролем російських радарів. Російська мережа систем контролю повітряного простору (СКВП) ефективно виявляла українські БПЛА, що призводило до значних втрат. У рамках операції “Поліфем” 1 Окремий центр СБС зосередив свої зусилля на знищенні цих радарів, які, за словами військових, часто маскуються під цивільні пристрої, нагадуючи термінали Starlink. Застосування однієї ударної групи з шести бійців було виваженим рішенням, спрямованим на уникнення масштабних контрзаходів з боку противника. Ця група, за кілька місяців, знищила близько 20 радарів СКВП, створюючи та утримуючи повітряний коридор, що дозволило українським дронам Deep Strike пролітати у глибокий тил РФ. Росіяни намагалися протидіяти, встановлюючи системи РЕБ та замінюючи знищені радари, але ці заходи виявилися не надто успішними.
Полювання в Донецькому аеропорті: перетворення бази “Шахедів” на зону ураження
Системне знищення російської інфраструктури для запусків “Шахедів”
Донецький аеропорт (ДАП) став одним із ключових майданчиків для запуску російських ударних безпілотників “Шахед”. Місцеві OSINT-аналітики ще у 2025 році фіксували будівництво закритих майданчиків для зберігання дронів та розгортання пунктів керування. Російське командування обрало ДАП через його міцну інфраструктуру та близькість до лінії фронту, що дозволяло запускати дрони щільним “роєм” для перевантаження української ППО. 1 Окремий центр СБС розпочав операцію з планомірного виведення цього аеродромного хабу з ладу, зосередившись на трьох рівнях ураження: засобах нападу, прикритті та руйнуванні інфраструктури.
На початку червня цього року військові центру оголосили про взяття Донецького аеропорту під вогневий контроль: це означає, що російська техніка та логістика на цій ділянці перебувають під постійними ударами, тому противник не може безпечно пересуватися летовищем.
Постійна присутність українських БПЛА в районі ДАП тривалий час блокувала стандартні операційні процедури противника та збивала синхронізацію російських нальотів. Це змусило окупантів перенаправляти логістику та запускати БПЛА інтервально з віддалених точок РФ. Росіяни намагаються адаптуватися, будуючи бетонні бункери для зберігання БПЛА та готуючи нові позиції для ППО. Проте, українські військові планують подібні операції і на інших ворожих дронопортах.
Децентралізоване управління – ключ до успіху
Інноваційна модель СБС проти радянської ієрархії
Військові вважають, що головною запорукою успіху операцій у Брянській області та Донецькому аеропорті є управлінська модель 1 Окремого центру СБС. Вона базується на автономії нижніх ланок у поєднанні зі штабним плануванням, що відрізняється від радянської ієрархічної вертикалі російської армії.
“Більшість нинішніх командирів у нашій сфері пройшли шлях від звичайних пілотів. Ми знаємо, що люди в посадці краще розуміють мікродеталі: де саме РЕБ тисне в цю хвилину, скільки часу потрібно на розгортання, з якого боку краще зайти на ціль. На землі завжди краще видно”, — зазначив Серафим “Фалько” Гордієнко.
Ця модель дозволяє українським силам діяти нешаблонно, а пілотам на місці миттєво коригувати плани, змінювати робочі частоти БПЛА, обходити антидронові сітки та змінювати маршрути в реальному часі. Висока мотивація бійців та ефективність роботи штабу, який контролює перебіг операції, є ключовими факторами, що забезпечують значні переваги над противником.
