Ракетні удари по збройній виставці. Хто винен і чому Україна не може відмовитися від оборонних форумів?

Ракетні удари по збройній виставці. Хто винен і чому Україна не може відмовитися від оборонних форумів?

Трагічна подія 24 липня, коли російські балістичні ракети влучили по локації на Київщині, де проходив форум виробників озброєнь, призвела до загибелі щонайменше 10 людей та поранення близько сотні. Ця подія викликає низку запитань щодо доцільності проведення таких заходів під час війни, рівня безпеки та відповідальності організаторів. Попри заяви Президента про неприпустимість проведення збройних виставок під час війни, подібні заходи є невід’ємною частиною розвитку українського оборонного комплексу, що функціонує як ринок, а не жорстка державна вертикаль.

Збройні форуми: необхідність та ризики

Важливість оборонних виставок для української промисловості

Оборонні форуми та виставки відіграють ключову роль у розвитку українського оборонно-промислового комплексу, який значною мірою функціонує на засадах ринку, а не суворої державної вертикалі. Ці заходи створюють необхідний майданчик для налагодження горизонтальних зв’язків між виробниками, обміну досвідом між військовими та інженерами, а також для відкритого діалогу представників держави з ринком. Світова практика оборонного бізнесу також свідчить про високий рівень довіри та важливість особистих контактів, що підкреслюється участю українських компаній у міжнародних виставках, попри значні витрати. Можливість продемонструвати продукцію наживо, показати деталі конструкції та провести тест-драйв є неоціненною для виробників, забезпечуючи їхній подальший успіх.

Організація та безпека заходу, що призвів до трагедії

Організатором форуму, який став об’єктом ракетного удару, виступила дронова асоціація “Армада”, об’єднання приватних виробників озброєнь, до якого входять такі компанії, як Vyriy Industries, TAF industries, Deviro, Buntar Aerospace. Хоча “Армада” є частиною “Української ради зброярів”, остання заперечила свою безпосередню участь в організації. Захід, присвячений технологіям захисту критичної інфраструктури, передбачав демонстрацію дронів-перехоплювачів, систем виявлення та нетворкінг. Інформація про проведення форуму поширювалася здебільшого через профільні групи, а точна локація повідомлялася лише зареєстрованим учасникам напередодні заходу, що, на думку видання “Дзеркало тижня”, могло бути використано для витоку інформації.

Свідки події описують організаційний хаос одразу після перших прильотів, відсутність чергових швидких та належних укриттів, а також проблеми зі зв’язком. На місці події спостерігався брак кваліфікованої медичної допомоги, що призвело до збільшення кількості жертв. За словами одного з учасників, траєкторія вибуху свідчить про повітряний підрив, що вказує на цілеспрямованість атаки.

“Ми не бачили чергових швидких. Укриття там було дуже умовне, якийсь перший поверх. Насправді всі побігли ховатись у ліс. Найстрашніше – це організаційний хаос одразу після першого прильоту, бо їх було кілька. Зв’язок був поганим, спілкувалися СМСками. В лісі його зовсім не було, тож кожен довго шукав своїх людей.”

Висновки та майбутні перспективи

Трагічний інцидент підкреслює необхідність перегляду та оновлення протоколів безпеки для проведення збройних заходів. Попри те, що повна заборона на проведення таких виставок є хибним сценарієм, що може негативно вплинути на розвиток оборонної галузі, організатори повинні забезпечувати належний рівень безпеки, включаючи ретельне приховування локації, координацію з силовими структурами та наявність укриттів. Деякі експерти пропонують проводити такі заходи під землею або на заході України, враховуючи географічні обмеження доступу російських ракет.

Витік інформації про великі події є складним завданням, адже існує безліч потенційних каналів для цього, включаючи зламані пошти, агентурну розвідку та інші методи. Тому, хоча застрахуватися від таких випадків на 100% неможливо, слід максимально посилити заходи безпеки, щоб мінімізувати ризики.

  • Збройні виставки є важливим інструментом розвитку української оборонної промисловості, забезпечуючи необхідні зв’язки та обмін досвідом.
  • Недостатній рівень безпеки та організаційний хаос на форумі під Києвом призвели до трагічних наслідків.
  • Необхідно переглянути та оновити протоколи безпеки для проведення збройних заходів, враховуючи актуальні воєнні реалії.
  • Повна заборона на проведення збройних форумів є недоцільною, проте слід розглядати альтернативні формати їх проведення для зменшення ризиків.

Слід зазначити, що представники асоціації “Армада” не надали коментарів щодо інциденту, а державний кластер Brave1, якого підозрювали у причетності, заперечив свою участь в організації.