Громадяни Естонії висловлюють крайню критику щодо зовнішньополітичних кроків виконавчої влади за останній рік, що свідчить про значний розрив у довірі між народом та урядом у сфері міжнародних відносин. Згідно з результатами опитування компанії Norstat, проведеного на замовлення Інституту суспільних досліджень та оприлюдненого ERR, діяльність президента Алара Каріса, на відміну від уряду, користується широкою підтримкою, тоді як зовнішня політика, яку провадить прем’єр-міністр Кристен Міхал, отримала переважно негативні оцінки. Ця розбіжність у сприйнятті громадськістю ставить під сумнів ефективність комунікації та стратегії зовнішньополітичного відомства країни.
Дослідження, в рамках якого респондентів попросили оцінити зовнішньополітичну діяльність різних інститутів та державних діячів, виявило найвищий рейтинг довіри у чинного президента Алара Каріса. Його роботу в цій сфері позитивно оцінили 63% опитаних, тоді як лише 23% вважають її поганою. Натомість, оцінки представників політичної виконавчої влади виявилися різко негативними, що вказує на певну кризу довіри до чинної адміністрації. Найбільше критики спрямовано на зовнішню політику прем’єр-міністра Крістена Міхала: 60% респондентів визнали її поганою, і лише 21% дали їй позитивну оцінку.
Оцінка зовнішньополітичної діяльності
- Зовнішньополітичну діяльність уряду Естонії в цілому негативно оцінили 56% учасників опитування, тоді як позитивну оцінку їй дали 31%.
- Роботу міністра закордонних справ Маргуса Тсахкни назвали поганою 55% громадян, при цьому лише 24% вважають її хорошою.
- Діяльність експрем’єр-міністра Каї Каллас на посаді глави зовнішньополітичної служби Європейського Союзу також отримала неоднозначні відгуки: 50% жителів Естонії назвали її кроки на міжнародній арені поганими, а 33% – хорошими.
- Роботу самого Міністерства закордонних справ як відомства негативно оцінили 46% опитаних, тоді як 35% дали їй позитивну оцінку.
Цікаво, що чинний президент Алар Каріс, згідно з останнім опитуванням, користується значно більшою підтримкою жителів Естонії, ніж його попередниця Керсті Кальюлайд, що може свідчити про зміни у політичних преференціях та довірі до інституцій. Сам Алар Каріс ще восени заявив, що, скоріш за все, не балотуватиметься на другий термін, що може впливати на його статус та сприйняття його діяльності.
Контекст та порівняння
“Розбіжність в оцінках діяльності президента та виконавчої влади свідчить про необхідність перегляду зовнішньополітичної комунікації уряду та, можливо, корекції самого курсу,” – коментують експерти.
Загалом, отримані дані вказують на певні виклики для естонської зовнішньої політики, зокрема, щодо її сприйняття громадянами. Потреба в підвищенні прозорості та ефективності комунікації між урядом та суспільством стає очевидною, особливо в умовах зростання геополітичної напруженості. Шукаючи додаткову інформацію, варто звернути увагу на аналітичні матеріали, що досліджують причини такої низької довіри до виконавчої влади у сфері зовнішньої політики. Також цікавим буде порівняння цих результатів з опитуваннями в інших країнах Європейського Союзу щодо довіри до національних урядів у міжнародних справах. Наприклад, дослідження Євробарометра можуть надати ширший контекст для розуміння цих тенденцій. Додаткове дослідження, проведене Baltijos Tyrimai, також може пролити світло на подібні настрої у сусідніх країнах Балтії.
