Кирило Буданов, очільник Офісу президента, висловив думку, що протести в Україні є свідченням демократичного суспільства, хоча й засудив практику навішування “ярликів” на публічних діячів до винесення судових рішень. Він наголосив, що в умовах тоталітаризму подібні вияви громадянської активності неможливі, і зазначив, що тоталітарні режими в Україні не приживаються. Буданов зазначив, що прояви протестів, попри їхню природу, свідчать про боротьбу з корупцією в країні, що є позитивним знаком для демократичного суспільства.
Водночас, Буданов висловив глибоке занепокоєння щодо поширеної в Україні практики “вішати ярлики” на осіб до того, як будуть встановлені та доведені факти, а також винесені судові рішення. Він підкреслив, що без остаточного вердикту суду не можна робити однозначні висновки про вину чи невинуватість людини, висловивши свою довіру до української судової системи.
Окрема увага була приділена інциденту, що стався після призначення Євгенія Хмари міністром оборони Верховною Радою, коли прихильники Михайла Федорова вийшли на протест з плакатами, на яких було написано “Хмара – чорт!”. Буданов емоційно відреагував на таку поведінку, поставивши під сумнів моральне право протестувальників висловлювати подібні звинувачення на адресу офіцера, який брав участь у бойових діях. Він навів приклад подвійних стандартів, коли ті самі люди, які раніше висловлювали захоплення діями генерала Сирського під час звільнення Чернігівщини, Сумщини та Харківщини, тепер називають його “чортом”, незважаючи на його досягнення та помилки, адже, за словами Буданова, ніхто не є безгрішним.
Аналіз ситуації
Висловлювання Кирила Буданова порушують кілька важливих аспектів функціонування українського суспільства та його демократичних інститутів. З одного боку, він визнає позитивну роль протестів як індикатора демократії та боротьби з корупцією. Це важливе твердження, яке підкреслює цінність громадянської активності та свободи слова.
З іншого боку, Буданов критикує надмірну суб’єктивність та поспішність у формуванні громадської думки щодо публічних діячів. Його застереження щодо “навішування ярликів” до судових рішень є цілком обґрунтованим, оскільки воно відображає потенційну загрозу для презумпції невинуватості та може завдати непоправної шкоди репутації людини.
“Я не кажу, що це добре, але це одна з ознак того, що суспільство у нас є демократичним. І те, що всі події відбуваються, значить те, що з корупцією борються”, – зазначив Буданов.
Це висловлювання підкреслює складність балансування між свободою вираження поглядів та необхідністю дотримання законності та прав особистості.
Детальніше про позицію Буданова
- Протести як ознака демократії: Буданов вважає, що можливість висловлювати протест є фундаментальним правом у демократичному суспільстві, що відсутнє в умовах тоталітарних режимів.
- Боротьба з корупцією: Він пов’язує активність протестних рухів з боротьбою проти корупції, що свідчить про наявність у суспільстві механізмів контролю та висловлення невдоволення.
- Небезпека “ярликів”: Головною проблемою він бачить тенденцію до передчасного засудження та навішування негативних характеристик на публічних осіб без належних доказів та судового рішення.
- Віра в судову систему: Буданов висловив довіру до українських судів, наголошуючи на їхній ролі у встановленні істини та справедливості.
Інцидент з “Хмарою – чорт!”
Випадок з плакатами, що дискредитували міністра оборони Євгенія Хмару, слугує яскравим прикладом того, як емоції та суб’єктивні оцінки можуть переважати над раціональним судженням. Буданов засудив подібні дії, наголосивши на професійних якостях Хмари як офіцера, який брав участь у бойових діях, та поставивши під сумнів право будь-кого висловлювати такі категоричні судження.
- Моральне право: Буданов ставить під сумнів моральне право людей, які не брали участі в бойових діях, засуджувати тих, хто пройшов через війну.
- Подвійні стандарти: Він вказує на непослідовність громадської думки, яка може швидко змінюватися від захоплення до осуду, залежно від обставин та політичної кон’юнктури.
- Визнання помилок: Буданов підкреслює, що будь-яка людина, незалежно від її статусу та досягнень, може припускатися помилок, і це є нормальною частиною людського існування.
Ситуація навколо висловлювань Буданова підкреслює необхідність розвитку культури відповідального висловлювання та поваги до законних процедур, особливо в умовах війни, коли єдність та конструктивний діалог є надзвичайно важливими для держави.
