Частка українців, які вважають, що країна рухається правильно, зменшилася до 40% – КМІС

Частка українців, які вважають, що країна рухається правильно, зменшилася до 40% – КМІС

Репортёр аналізує поточні суспільні настрої в Україні, спираючись на свіжі соціологічні дані, які демонструють складну динаміку сприйняття громадянами загального курсу розвитку держави в умовах тривалої повномасштабної війни.

Динаміка суспільних настроїв: ключові показники соціології

Згідно з результатами масштабного опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології у вересні 2026 року, сорок відсотків українців переконані, що країна рухається у правильному напрямку, тоді як сорок п’ять відсотків дотримуються протилежної позиції. Водночас п’ятнадцять відсотків респондентів не змогли чітко сформулювати власну думку щодо цього питання, продемонструвавши певне зростання рівня невизначеності порівняно з попередніми періодами.

Порівняно з останнім опитуванням, коли ми ставили це саме запитання у лютому 2024 року, показники майже не змінилися. Так, за останні півтора року стало трохи менше тих, хто говорить про правильний напрямок (зниження з 44% у лютому 2024 року до 40% зараз), але без статистично значущої зміни частки тих, хто говорить про неправильний напрямок (46% тоді і 45% зараз). Натомість стало трохи більше тих, хто має невизначені думки (10% тоді і 15% зараз) – Антон Грушецький, виконавчий директор КМІС.

Аналітичний контекст та соціологічні виміри

  • Зменшення кількості оптимістів відбувається плавно, без різких стрибків соціального невдоволення.
  • Зростання частки невизначених свідчить про накопичення втоми та складність прогнозування майбутнього.
  • Статистична похибка в умовах воєнного стану враховує додаткові систематичні відхилення, проте зберігає високу репрезентативність дослідження.
  1. Проведення телефонних інтерв’ю методом CATI забезпечило охоплення тисячі двох респондентів на підконтрольній території.
  2. Вибірка охоплює як місцевих жителів, так і внутрішньо переміщених осіб з окупованих регіонів.
  3. Дослідження зачіпає глибинні емоційні стани суспільства та рівень довіри до ключових інституцій влади.

Репортёр продовжуватиме ретельно стежити за подальшими соціологічними зрізами, адже розуміння суспільних настроїв є фундаментальним елементом для оцінки стійкості державного механізму та спроможності громадян долати екзистенційні виклики.