Друга спроба Ісландії: чому ісландцям варто погодитися на поновлення процесу вступу до ЄС

Друга спроба Ісландії: чому ісландцям варто погодитися на поновлення процесу вступу до ЄС

Ісландія, країна з унікальним геополітичним становищем та тісною інтеграцією зі світовою економікою, стоїть на порозі важливого рішення щодо свого майбутнього у відносинах з Європейським Союзом. Непередбачувана політика безпеки США за часів президентства Дональда Трампа, зокрема його наміри щодо Гренландії, оголила вразливість Ісландії, що, ймовірно, матиме значний вплив на вибір ісландських виборців під час референдуму 29 серпня щодо відновлення переговорів про вступ до ЄС. Це рішення є віддзеркаленням прагнення до стабільності у світі, де відокремленість не завжди гарантує безпеку.

Історичний контекст та перша спроба вступу

Референдум 2009 року та фінансова криза

Перша спроба Ісландії приєднатися до Європейського Союзу в 2009 році була безпосередньо зумовлена глибокою фінансовою кризою 2008 року, яка призвела до економічного колапсу. В той період багато ісландців розглядали інтеграцію з ЄС, зокрема прив’язку національної валюти та економіки до єврозони, як найбільш безпечний шлях для відновлення. Після позитивної оцінки Європейською комісією, переговори про вступ розпочалися у 2010 році і демонстрували прогрес до 2013 року, коли було відкрито 27 з 33 переговорних розділів, а 11 навіть закрито. Проте, ключові питання, як-от контроль над рибальством, залишалися невирішеними.

Призупинення переговорів у 2013 році

У 2013 році новий уряд Ісландії вирішив призупинити переговори про вступ до ЄС. Це рішення було обумовлене відносно швидким відновленням ісландської економіки після кризи, що породило думку про спроможність країни самостійно забезпечувати своє благополуччя. Додатковим фактором стало успішне функціонування Ісландії в рамках Європейського економічного простору (ЄЕП), що надавало доступ до єдиного ринку ЄС.

Сучасні виклики та безпекові аспекти

Геополітична невизначеність та політика США

Зростання геополітичної напруженості та непередбачувана політика адміністрації Дональда Трампа, зокрема його прагнення до контролю над Гренландією, поставили Ісландію в уразливе становище. Відсутність власних збройних сил та відхід США з авіабази Кефлавік у 2006 році робить країну більш залежною від зовнішніх гарантій безпеки. Заяви кандидата на посаду посла США в Ісландії щодо можливого приєднання країни до США підкреслюють цю вразливість.

Економічна інтеграція та торговельні війни

Перебування за межами митного союзу ЄС також робить Ісландію вразливою в умовах торговельних воєн. На відміну від великих економік, менші країни, як-от Ісландія, мають обмежені можливості впливу на міжнародній арені.

Потенціал відновлення переговорів

Уряд прем’єр-міністерки Катрін Якобсдоттір прагне отримати мандат на відновлення переговорів про вступ до ЄС. Багато хто вважає, що повноправне членство не лише зміцнить суверенітет Ісландії, надавши їй можливість впливати на рішення, які вона зараз зобов’язана виконувати, але й забезпечить стабільність. Політика рибальства, хоча і є чутливим питанням, може бути вирішена шляхом компромісу, подібного до тих, що були досягнуті Швецією та Фінляндією.

Очікування щодо вступу

Якщо Ісландія проголосує за відновлення переговорів, процес вступу може бути досить швидким, а остаточне рішення може бути ухвалене протягом двох років. Очікується, що країни ЄС, особливо північні та балтійські, вітатимуть Ісландію, а її вступ може спонукати Норвегію до перегляду власного рішення залишатися поза Союзом.

“У нестабільному світі відокремленість рідко додає впевненості. Саме цим пояснюється референдум в Ісландії 29 серпня щодо того, чи поновлювати припинені переговори про вступ країни до Європейського Союзу.”