Данія, що колись була синонімом політичної стабільності, зараз переживає період значної турбулентності, спричинений найтривалішими в історії країни коаліційними переговорами після парламентських виборів, що відбулися 24 березня. Ця ситуація значно перевершує попередній рекорд, встановлений у 2022 році, коли формування уряду зайняло 42 дні під керівництвом Метте Фредеріксен, лідерки соціал-демократів. Нинішні переговори, що тривають вже 48 днів, ставлять під сумнів можливість Фредеріксен сформувати уряд, хоча вона й визнала складність ситуації 8 травня, відкрито висловивши готовність відмовитися від прем’єрської посади. Наразі цю відповідальну місію взяв на себе Ларс Лунд Поульсен, лідер Ліберальної партії та чинний міністр оборони, якому належить спробувати зібрати новий кабінет.
Причини політичної кризи: фрагментація парламенту та роль “золотої акції”
Основною причиною глибокої кризи та “коаліційної стагнації” називають надзвичайну подрібненість данського парламенту, Фолькетингу, до якого після березневих виборів увійшло аж 12 партій, не враховуючи представників Гренландії та Фарерських островів. Центральну роль у цьому процесі відіграє Ларс Льокке Расмуссен, колишній прем’єр-міністр та міністр закордонних справ, чия партія “Помірковані” отримала так звану “золоту акцію”. Це означає, що без її підтримки формування уряду є неможливим, що й призвело до передачі естафети від Фредеріксен до Поульсена. Проте, аналітики вважають, що Метте Фредеріксен ще може повернутися до цієї складної політичної гри, маючи шанси очолити майбутній уряд.
Вплив міжнародної політики та підтримка України
Позачергові вибори були оголошені Метте Фредеріксен з метою використати зростання її популярності, яке було зумовлене протистоянням із Дональдом Трампом щодо його намірів щодо Гренландії. Ця подія суттєво підвищила рейтинг Соціал-демократичної партії, хоча вони й здобули найгірший результат за останнє століття, набравши 21,9% голосів і отримавши 38 мандатів. Важливо зазначити, що ані лівий (“червоний блок”), ані правий (“синій блок”) не здобули більшості у 179-місному парламенті, що робить позицію центру, представленого 14 депутатами від партії “Помірковані” Ларса Льокке Расмуссена, вирішальною. Зв’язок України з цими подіями полягає в тому, що Фредеріксен відома своєю непохитною підтримкою України у протистоянні російській агресії. Данія під її керівництвом була лідером у наданні допомоги Україні, зокрема, у постачанні озброєнь, що не є предметом дебатів серед данських партій. Усі лідери, які претендують на прем’єрську посаду, були частиною уряду Фредеріксен, що приймав рішення про допомогу Україні. Однак, попри цей імпульс підтримки, ані він, ані виборча кампанія, викликана позицією Трампа, не дозволили Фредеріксен сформувати новий уряд.
- Вибори відбулися 24 березня.
- Поточні переговори тривають 48 днів.
- Рекорд тривалості формування уряду становив 42 дні у 2022 році.
- Метте Фредеріксен визнала неможливість формування уряду під її керівництвом 8 травня.
- Ларс Лунд Поульсен, лідер Ліберальної партії, тепер намагається сформувати уряд.
- Парламент Данії налічує 12 партій.
- Ларс Льокке Расмуссен, лідер партії “Помірковані”, має “золоту акцію”.
“Коаліція всіх проти всіх”: складні переговори та розбіжності
Падіння рейтингів соціал-демократів частково пов’язане з їхнім минулим урядуванням разом із лібералами Поульсена та центристами Расмуссена. Наразі Фредеріксен намагається сформувати суто лівий уряд, можливо, за участю “Поміркованих” або їхньої підтримки як уряду меншості. Ліберали, колишні союзники Фредеріксен, відмовилися об’єднуватися з нею, посилаючись на втрату рейтингу через попередню коаліцію. Фредеріксен розпочала переговори з Соціалістичною народною партією (“Зелені ліві”) та “Радикальною лівицею”, сподіваючись на підтримку “Єдиного списку” та “Альтернативи”. Такий альянс, разом із 14 депутатами “Поміркованих”, міг би забезпечити 98 мандатів, що гарантувало б комфортне ухвалення рішень. Однак, ці сподівання були зруйновані ультиматумом Ларса Льокке Расмуссена, який виступив проти участі радикальних партій у коаліції та виключив участь своєї партії в уряді, де домінувала б “Єдиний список” через нездоланні розбіжності в економічній політиці. Расмуссен також закликав до залучення правоцентристських партій, зокрема ліберальної та консервативної. 8 травня він оголосив про відкликання підтримки Фредеріксен, що призвело до передачі мандата лідеру лібералів Поульсену, заявивши: “Нам потрібно змінити напрямок, якщо хочемо рухатися вперед”. Ліві партії висловили обурення, звинувачуючи Расмуссена у зриві переговорів та наданні шансу ультраправій Данській народній партії. Дехто ще сподівається на повернення Расмуссена до переговорів з лівими, але Фредеріксен висловлює менший оптимізм, констатуючи, що виборці сформували парламент, де “синій” уряд вже не є гіпотетичним.
“Позиції сторін поки що не змінилися. Вони взаємно виключають одна одну, і неймовірно важко уявити, що це закінчиться появою нового уряду”, – коментує ситуацію політичний редактор державного телеканалу TV2 Ганс Реддер.
Місія Поульсена: перспективи та виклики
Троельс Лунд Поульсен, який перейняв естафету переговорів, відомий в Україні як прихильник військової підтримки Києва. За його керівництва Міністерством оборони була запроваджена “данська модель” фінансування виробництва української зброї, а Україна почала отримувати літаки F-16. Поульсен неодноразово відвідував Україну під час повномасштабного вторгнення. У разі його успіху, Данія матиме чергового проукраїнського прем’єра. Проте, його успіх залишається під питанням, адже він сам визнає складність ситуації, наголошуючи на необхідності готовності до поступок. Незважаючи на те, що його партія є найбільшою у “синьому блоці”, вона отримала лише 10% голосів (18 місць), а загальна кількість мандатів у правому блоці (77) менша за необхідні 90 для більшості. Тому, як і раніше, без “Поміркованих” не обійтися. Додаткові проблеми “синього блоку” полягають у його фрагментації: Партія громадян, що провела чотирьох депутатів, зараз має лише одного через внутрішні суперечки. Лідер ультраправої Данської народної партії Мортен Мессершмідт висунув умову Поульсену: сформувати кабінет без соціал-демократів Фредеріксен і, що найважливіше, без “Поміркованих”. Навіть якщо такий правий уряд меншості буде сформовано, він ризикує отримати вотум недовіри. Сам Расмуссен підтримав Поульсена з жорсткими умовами, продовжуючи наполягати на уряді широкого центру. Це створює головну пастку нового етапу переговорів.
Хитра гра Расмуссена: сценарій коаліції широкого центру
Аналітики припускають, що справжня мета Ларса Льокке Расмуссена – це коаліція широкого центру, подібна до нинішньої. Він, можливо, дає шанс “синім” провалитися, щоб врешті реалізувати свій сценарій, за якого Метте Фредеріксен може стати прем’єркою не лівого, а центристського уряду. 8 травня Расмуссен, оголошуючи про відкликання підтримки Фредеріксен, відкрито заявив: “Ми не виключаємо, що прем’єр-міністром може стати Метте Фредеріксен – або хтось інший”. Важливо, що наразі в Данії не обговорюється можливість проведення нових дострокових виборів. Процес формування уряду може тривати довго, з можливим поверненням мандата до Фредеріксен або переходом до іншого компромісного лідера, такого як Расмуссен. Жодна з провідних партій не зацікавлена в нових виборах, оскільки це може призвести до їхньої маргіналізації. Тому Данія перебуває у стані “керованого очікування”, де тимчасовий уряд Метте Фредеріксен продовжує роботу до пошуку формули більшості.
