OpenAI, творець ChatGPT, активно шукає нові джерела контенту для навчання своїх штучних інтелектів. Хоча спочатку компанія покладалася на загальнодоступні матеріали, такі як класичні твори чи державні документи, її методи часто призводили до судових позовів. Позивачі стверджують, що OpenAI використовує їхній ліцензійний контент без дозволу, тоді як компанія наполягає на тому, що ці дані були публічно доступні і, отже, використані законно. Ця суперечність підкреслює юридичну невизначеність навколо використання інтернет-контенту для навчання ШІ, адже “публічно доступний” не означає “вільний від авторських прав”.
Стратегічні угоди OpenAI з медіа
Новий підхід OpenAI: співпраця замість конфронтації
Визнаючи потенційні юридичні та репутаційні ризики, OpenAI перейшла до нової стратегії, укладаючи угоди з провідними медіакомпаніями. Це дозволяє компанії отримувати доступ до величезних обсягів якісного контенту, що є критично важливим для покращення здатності чат-ботів фільтрувати інформацію та генерувати тексти, подібні до людських. Цей підхід, хоч і фінансово вигідніший за судові суперечки, викликає неоднозначну реакцію.
“Публічно доступний” не значить “безплатний” або “незахищений авторськими правами”. Те, що контент легко отримати в інтернеті під час дослідження мережі, не дає нікому дозволу на репродукцію цієї інформації. А саме цим штучний інтелект насправді займається.
Критика та занепокоєння
Деякі критики, як-от Деймон Берс, старший редактор The Atlantic, називають ці угоди “Угодою з дияволом”. Вони висловлюють занепокоєння щодо якості контенту, який генерують ШІ, незважаючи на співпрацю з авторитетними джерелами, та його потенціал для поширення дезінформації. Берс наголошує на тому, що коли ШІ генерує неточну новину, посилаючись на реальну статтю, читачі можуть не перевірити цю інформацію, що сприятиме “новому етапу фейковості” в інтернеті. Джессіка Лесін, гендиректор The Information, вважає, що медіа, погоджуючись на ці угоди, обмінюють свою репутацію на невеликі кошти, співпрацюючи з технологіями, які потенційно можуть їх замінити.
Розширення впливу OpenAI: від контенту до власних платформ
OpenAI також проявляє інтерес до створення власного контенту та платформ. Компанія придбала YouTube-канал Technology Business Programming Network (TBPN), що свідчить про бажання мати власний інформаційний майданчик. Існують також чутки про розробку власної соціальної мережі, яка могла б конкурувати з X (Twitter), використовуючи біометричну ідентифікацію для верифікації користувачів. Хоча проєкт Sora, пов’язаний із соціальними функціями, був закритий через неприбутковість, концепція створення власної мережі, як повідомляє Forbes, залишається актуальною.
Ключові партнерства OpenAI з медіа
OpenAI укладає численні угоди з медіакомпаніями, що свідчить про стратегічне бачення компанії щодо інтеграції ШІ в інформаційний простір. Оціночна вартість таких угод коливається від кількох мільйонів до десятків мільйонів доларів щорічно.
- Associated Press (2023): Доступ до архіву новин з 1985 року, а також обмін експертизою.
- Axel Springer (2023): Трирічний контракт на суму в десятки мільйонів євро для використання контенту видань, таких як Politico та Bild, для навчання ШІ.
- Le Monde (2024): Надання архіву даних для навчання чат-бота та посилань на контент, що має на меті розширити охоплення аудиторії.
- Prisa Media (2024): Співпраця з власником El País, спрямована на розширення присутності ChatGPT на іспаномовних ринках.
- Financial Times (2024): Поглиблена співпраця, що включає розробку спільних ШІ-продуктів, подібних до функції “Ask FT”.
- Stack Overflow (2024): Партнерство для використання вузькоспеціалізованих знань з програмування, а також допомога у розробці OverflowAI.
- Dotdash Meredith (2024): Використання контенту таких видань, як PEOPLE та InStyle, для навчання ШІ та модернізації сервісу D/Cipher.
- Reddit (2024): Доступ до мільйонів повідомлень для навчання ШІ, а також впровадження ШІ для покращення користувацького досвіду на платформі.
- News Corp (2024): Угода, що стала результатом судових позовів, надає доступ до контенту таких видань, як The Wall Street Journal та New York Post.
- Vox Media (2024): Надання контенту видань, включаючи New York Magazine та The Verge, для навчання ШІ.
- The Atlantic (2024): Хоча критика існує, керівництво видання бачить у ШІ-пошуку майбутнє навігації в інтернеті.
- TIME (2024): Доступ до архіву понад 100-річної давнини.
- Condé Nast (2024): Приєднання до партнерів, що надають контент для навчання ШІ.
- Hearst Communications (2024): Надання контенту відомих видань, таких як ELLE та Cosmopolitan.
- Axios (2025): Співпраця, що включає допомогу у розвитку локальних медіа в США за допомогою ШІ-інструментів.
- Guardian Media Group (2025): Надання даних та отримання технічної допомоги для впровадження ШІ.
- The Washington Post (2025): Чергова угода про користування контентом для потреб ШІ.
Ці партнерства демонструють комплексний підхід OpenAI до забезпечення свого майбутнього, поєднуючи стратегічні альянси з медіа з розробкою власних інноваційних продуктів та платформ.
