Харків, місто, що пережило чимало випробувань, закладає основу свого майбутнього, розробляючи Стратегію розвитку міської територіальної громади до 2029 року. Цей амбітний документ, що враховує реалії війни, скорочення доходів бюджету, дефіцит кваліфікованих кадрів та нагальну потребу у відновленні зруйнованої інфраструктури, пропонує три сценарії розвитку, кожен з яких по-своєму відображає складність вибору шляху в умовах невизначеності. Базовим, обраним для планування бюджету та ключових програм на 2026-2029 роки, є сценарій «Адаптивна фортеця», що передбачає життя в умовах постійної загрози обстрілів.
Розглянемо ці сценарії детальніше, адже саме від вибору напрямку залежить майбутнє мільйонного міста.
Три сценарії майбутнього Харкова
Оптимістичний сценарій: «Глобальний хаб інновацій»
Цей сценарій, хоч і видається найбільш бажаним, вимагає значного покращення безпекової ситуації та поступового переходу від воєнного стану до повноцінного відновлення. За умови його реалізації, Харків зможе не лише активно залучати інвестиції та відроджувати промисловість і житловий фонд, але й розраховувати на повернення своїх мешканців. Передбачається, що населення міста до 2029 року сягне 1,4–1,45 мільйона осіб, а економічна активність зросте, дозволяючи розпочати масштабні інфраструктурні проекти.
Базовий сценарій: «Адаптивна фортеця»
Саме цей сценарій обрано за основу для планування бюджету та основних програм на 2026–2029 роки, оскільки він передбачає збереження військових ризиків до 2029 року, хоча й зі зменшенням інтенсивності атак. Місто має продовжувати функціонувати в умовах загрози ударів по критичній інфраструктурі. Ключовим завданням стає розвиток захищеної інфраструктури, автономної енергетики, підземних шкіл та медичних закладів, а також поступове відновлення житла й економіки. За цим сценарієм, населення Харкова має стабілізуватися на рівні 1,35–1,4 мільйона осіб.
Песимістичний сценарій: «Геостратегічний тупик»
Найбільш тривожний сценарій передбачає збереження високої інтенсивності бойових дій та продовження атак на міську інфраструктуру. У такому випадку відновлення відбуватиметься значно повільніше, а частина мешканців може не повернутися до Харкова. За цим варіантом, населення міста до 2029 року може скоротитися приблизно до 1–1,05 мільйона осіб, а пріоритетом стане не розвиток, а забезпечення базової життєдіяльності, безпека та збереження критичної інфраструктури.
Різниця між цими сценаріями вражає: вона становить близько 400 тисяч мешканців, від приблизно 1 мільйона у найгіршому випадку до 1,45 мільйона за найсприятливіших обставин.
Населення та людський капітал
До початку 2022 року Харків налічував близько 1,42 мільйона мешканців. Хоча навесні 2022 року спостерігалося різке скорочення, згодом чисельність населення почала відновлюватися. На початок 2026 року прогнозується близько 1,3 мільйона мешканців. Важливо зазначити, що відновлення чисельності не завжди означає повне відновлення трудового потенціалу, адже серед тих, хто повернувся, значну частку складають жінки з дітьми та люди старшого віку. Базовий сценарій передбачає стабілізацію чисельності до 1,4 мільйона осіб до 2029 року, а оптимістичний – до 1,45 мільйона.
Місто також розраховує на збільшення середньооблікової кількості штатних працівників з 278,5 тисяч до 313,6 тисяч осіб, а середня заробітна плата, за прогнозами, має зрости з 26,6 тисяч до 35,5 тисяч гривень.
Безпека та енергетична стійкість
Першою стратегічною метою визначено «Незламне місто». Це передбачає розширення мережі укриттів, зокрема підземних освітніх та медичних закладів, а також укриттів у громадських просторах. До 2029 року планується розвиток міського Ситуаційного центру, централізованої системи оповіщення та цифрових інструментів для евакуації. Важливим аспектом є навчання населення основам першої допомоги, цивільного захисту та діям у надзвичайних ситуаціях.
Окремим напрямком є створення автономних резервних потужностей генерації, так званих «енергетичних островів», з пріоритетом газової когенерації на першому етапі, з подальшим переходом до відновлюваних джерел енергії. Також передбачається створення резервних схем водопостачання та автономного зв’язку для об’єктів критичної інфраструктури.
Підземна освіта та відновлення житла
Місто планує продовжувати розвивати захищену освітню інфраструктуру, включаючи розширення мережі підземних шкіл, метрошкіл та метросадків, що забезпечить можливість очного навчання навіть за умов постійних загроз. Школи також перетворюватимуться на багатофункціональні безпечні хаби для мешканців. Особливий акцент робиться на підготовці кадрів для економіки міста, зокрема у сферах IT та STEM. До 2029 року кількість дітей, які матимуть доступ до очного навчання, має зрости до 40,8 тисяч, а число школярів, охоплених профорієнтаційними IT- та STEM-програмами, – до 10 тисяч.
Щодо житлового фонду, стратегія передбачає відновлення 214 багатоквартирних будинків (з 157 наразі) та загальної площі відновлених приміщень до 2,54 мільйонів квадратних метрів (з 1,86 мільйонів). Також планується введення в експлуатацію 200 тисяч квадратних метрів нового житла до 2029 року, з розвитком соціального орендного житла.
Транспорт та інноваційна економіка
Транспортна сфера передбачає оновлення громадського транспорту, реконструкцію доріг, мостів та шляхопроводів, розвиток електротранспорту та продовження будівництва третьої лінії метро. Кількість одиниць рухомого складу збільшиться до 1300, а частка мешканців, задоволених транспортною інфраструктурою, зросте до 75%. Стратегія також передбачає ідею компактного метрополісу, що значно скоротить час пересування між районами.
Ключовим напрямком економічного розвитку є трансформація Харкова у Defense Tech Hub. Планується створення відповідної екосистеми за участю бізнесу, університетів та міжнародних партнерів, а також тестування нових технологічних рішень у форматі «регуляторної пісочниці». До 2029 року очікується створення 22 тисяч нових робочих місць, зростання кількості суб’єктів господарювання до 240 тисяч та обсягу реалізованої промислової продукції до 122,9 мільярдів гривень.
Інвестиції та фінансування
Харків планує активно залучати зовнішнє фінансування, зокрема довгострокові пільгові кредити від міжнародних фінансових організацій, таких як ЄІБ та ЄБРР. Також місто прагнутиме до участі в програмах страхування інвестицій від військових та політичних ризиків. Обсяг публічних інвестицій на підготовку та реалізацію проєктів має сягнути 12,3 мільярдів гривень.
Фінансування стратегії відбуватиметься з державного та міського бюджетів, міжнародних грантів, коштів міжнародних фінансових організацій, приватних інвесторів та механізмів державно-приватного партнерства. Найбільші обсяги зовнішнього фінансування передбачені для муніципальної інфраструктури (30,26 млрд грн), транспорту (13,77 млрд грн), енергетики (12,19 млрд грн) та житла (9,67 млрд грн). Варто зазначити, що власні кошти громади за багатьма напрямками значно менші за зовнішнє фінансування, що підкреслює залежність реалізації стратегії від міжнародної підтримки.
Фактично, стратегія до 2029 року передбачає для Харкова не класичне післявоєнне відновлення, а розвиток міста в умовах триваючої небезпеки. Головними векторами розвитку є захищена інфраструктура, автономна енергетика, відновлення житла, підземна освіта, розвиток метро, залучення інвестицій та перехід від традиційної промислової моделі до IT та Defense Tech. Реалізація стратегії безпосередньо залежить від безпекової ситуації, міжнародного фінансування та стану міського бюджету.
