Уряд Китаю впровадив нові, одні з найсуворіших у світі, обмеження на використання сервісів штучного інтелекту, що функціонують як віртуальні співрозмовники, висловлюючи глибоке занепокоєння щодо потенційної емоційної залежності, посилення самотності та негативного впливу на демографічну ситуацію, зокрема на одруження та народжуваність. Ці регуляції, що набули чинності з 15 липня, забороняють доступ неповнолітнім до “ШІ-компаньйонів” та накладають певні обмеження на чатботи, призначені для дорослих, змушуючи великі компанії, такі як Doubao, видаляти режими “співрозмовника” для дотримання нових норм. Китайська влада обґрунтовує ці кроки побоюваннями, що цифрові взаємодії з чатботами можуть формувати у користувачів “звикання та емоційну залежність”, замінюючи реальне соціальне спілкування.
Демографічні виклики та роль ШІ
Китай, будучи одним із лідерів у масштабуванні впровадження штучного інтелекту, використовує цю технологію для вирішення низки суспільних проблем, включаючи дефіцит робочої сили, надання медичних консультацій літнім людям та освітні програми для дітей. Однак, паралельно зростає стурбованість уряду щодо того, що розвиток ШІ може загострити соціальні проблеми, такі як самотність, безробіття та небажання молоді створювати сім’ї. У цьому контексті, влада закликає компанії утримуватися від надання послуг, що імітують або замінюють справжнє людське спілкування.
Суперечливість політики та реальність
Нові правила, що вже діють на національному рівні, суттєво відрізняються від підходів більшості країн, де подібні обмеження ще перебувають на стадії обговорення. Однак, враховуючи широке поширення спілкування з ботами, уряду буде складно повністю викорінити цю практику. Крім того, існують значні прогалини та винятки в нових правилах, які дозволяють функціонувати сервісам, що визнані освітніми або такими, що “не передбачають безперервної емоційної взаємодії”.
Як зазначає викладач цифрової соціології Манчестерського університету Лян Ге, влада Китаю усвідомлює, що ШІ-компаньйони та пов’язані з ними додатки стали невід’ємною частиною повсякденного життя громадян. Водночас, уряд продовжує активно стимулювати розвиток штучного інтелекту в багатьох сферах як інструменту для пом’якшення демографічних проблем.
Попри встановлені обмеження, реалізація нової політики стикається з викликами, враховуючи глибоке проникнення технологій у життя суспільства та наявність лазівок у законодавстві. Це створює складну ситуацію, де намагання уряду контролювати соціальні наслідки розвитку ШІ переплітаються з його ж прагненням використовувати цю технологію для вирішення нагальних демографічних проблем.
