Країни “Великої сімки” оголосили про намір виділити 260 мільйонів євро на відновлення захисної оболонки Чорнобильської атомної електростанції, яка зазнала серйозних руйнувань унаслідок ворожих атак. Як повідомив міністр енергетики України Денис Шмигаль, ключовим етапом у цьому процесі є мобілізація міжнародної підтримки, де значну роль відіграють французькі партнери в особі міністра економіки, фінансів, промислового та цифрового суверенітету Ролана Лескюра. Пошкодження унікальної аркової конструкції поставило під загрозу глобальну ядерну безпеку, що вимагає негайних та злагоджених дій усього цивілізованого світу.
Масштаби виклику та фінансові потреби
За експертними оцінками Європейського банку реконструкції та розвитку, загальна потреба у фінансуванні для повноцінного відновлення Нового безпечного конфайнмента оцінюється щонайменше у 500 мільйонів євро. Оголошений пакет допомоги від країн G7 у розмірі 260 мільйонів євро покриває трохи більше половини необхідної суми, що актуалізує питання пошуку додаткових ресурсів.
Країни G7 висловили глибоке занепокоєння ризиками для ядерної безпеки через ворожі удари по Чорнобильській атомній електростанції та зобов’язалися мобілізувати кошти для невідкладного ремонту споруди під егідою ЄБРР.
Партнерські внески та міжнародна координація
Окрім стратегічного рішення Групи семи, низка європейських держав та інституцій раніше задекларували власні ініціативи щодо підтримки українського ядерного об’єкта:
- Європейський Союз пообіцяв спрямувати 75 мільйонів євро грантової допомоги на відновлення захисного укриття;
- Федеральне міністерство довкілля Німеччини планує надати допомогу в розмірі до 50 мільйонів євро;
- Інші міжнародні донори, включно з Великою Британією, також роблять свої цільові внески для прискорення ремонтних робіт.
- Проведення попередніх консультацій на полях міжнародних фінансових інституцій;
- Узгодження технічних деталей ремонту сталевої арки до 2030 року задля запобігання корозії;
- Організація спільної донорської конференції в Парижі під егідою України, Франції та ЄБРР.
Таким чином, подальша доля захисного конфайнмента безпосередньо залежить від результатів майбутньої донорської конференції в Парижі, де українська сторона розраховує закрити залишок фінансової потреби для забезпечення стабільної та довготривалої безпеки на ЧАЕС.
