Президент Литви Гітанас Науседа висловив чітку позицію щодо майбутнього головування своєї країни в Раді Європейського Союзу у першій половині 2027 року, підкресливши прагнення Литви сприяти прискоренню процесу відкриття решти переговорних кластерів для України, але водночас наголосивши на необхідності активного впровадження реформ з боку Києва. Ця заява прозвучала під час спілкування литовського лідера з журналістами на зустрічі глав держав Нордично-Балтійської вісімки, що свідчить про системний підхід Литви до питання європейської інтеграції України.
Ключові очікування від України
“Ми використаємо всі можливості, щоб насамперед якнайшвидше просуватися до відкриття решти переговорних кластерів. Наразі відкрито два з шести, і я думаю, що до відкриття решти кластерів залишилося не так багато часу”, – заявив Науседа, окреслюючи амбітні плани Литви.
Водночас, президент Литви чітко дав зрозуміти, що успіх України на цьому шляху залежить не лише від зовнішньої підтримки, але й від її власних зусиль.
- Україна повинна “виконати свою частину роботи”, демонструючи реальний прогрес у впровадженні реформ.
- Важливою є демонстрація спільного розуміння необхідності реформ з боку політичної еліти та суспільства.
- Необхідно рухатися якомога швидше, адже час є надзвичайно цінним ресурсом у сучасному геополітичному контексті.
Науседа також зазначив, що для скептично налаштованих країн-членів ЄС, які не так активно підтримують розширення Союзу, як Литва, прогрес України у проведенні реформ стане ключовим аргументом.
Меритократичний підхід до інтеграції
Литовський президент окреслив свій підхід до процесу європейської інтеграції як “меритократичний”, тобто заснований на досягненнях. Він підкреслив, що країни, які сумлінно виконують свої зобов’язання, можуть розраховувати на відповідну винагороду, тоді як невиконання зобов’язань може призвести до уповільнення процесів або навіть роз’єднання.
“Тож моя країна завжди буде поруч і підтримуватиме Україну, заохочуватиме вас докладати більше зусиль, щоб отримати більше, адже, як я завжди повторюю, мій підхід – меритократичний, тобто заснований на досягненнях. Якщо країна виконує свої зобов’язання, вона може розраховувати на винагороду. Якщо ж ні, на жаль, можуть виникнути такі процеси, як роз’єднання або певне уповільнення реформ”, – зауважив Науседа.
Він запевнив, що Литва на всіх рівнях, від президента до міністерств, підтримуватиме зусилля України, оскільки зацікавлена у її майбутньому в Європейському Союзі.
Перспективи та виклики
Заява Науседи узгоджується з попередніми оцінками українських посадовців. Ще у січні 2026 року міністр закордонних справ України Андрій Сибіга припустив, що головування Литви у Раді ЄС може стати “історичним” для євроінтеграції України.
Наразі Україна має два відкритих кластери у вступних переговорах з ЄС: “Основи” та “Зовнішні відносини”. Часові рамки відкриття решти чотирьох кластерів залишаються невизначеними, зокрема, через позицію Угорщини, яка висловлює певні застереження щодо темпів розширення ЄС.
Віцепрем’єр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Всеволод Ченцов раніше висловлював сподівання на відкриття решти переговорних кластерів для України вже восени, вважаючи завершення переговорів з ЄС до кінця 2027 року амбітним, але реальним завданням.
Така позиція Литви, закріплена в заявах президента Науседи, може стати вагомим стимулом для України продовжувати активну роботу над реформами, а також для країн-членів ЄС – більш рішуче підтримувати процес розширення, демонструючи єдність та стратегічне бачення майбутнього об’єднаної Європи.
