The Sinking City 2, новий проект української студії Frogwares, занурює гравців у моторошний світ Аркгема, що потопає у безпрецедентній повіні, перетворюючи місто на непридатне для життя місце. На тлі евакуації, що добігає кінця, та останньої сирени, що лунає спустошеними вулицями, розгортається історія окультного авантюриста Келвіна Рафферті, який відчайдушно намагається врятувати кохану Фей, чиє життя загрожує таємничий сон після невдалого ритуалу. Ця зав’язка, насичена атмосферою Лавкрафтівських містифікацій, провіщає подорож, сповнену окультних культів, моторошних істот, стародавніх артефактів та неминучої загрози вторгнення Великих Древніх.
Аналіз геймплею та ігрового світу
На перший погляд, The Sinking City 2 відтворює знайомі елементи свого попередника: атмосферу 1920-х років на Східному узбережжі США, забуте містечко Аркгем, що поєднує архітектуру ар-деко з примітивними дерев’яними будівлями, та згубну повінь. Проте, за цими очевидними паралелями ховається кардинальна зміна ігрової формули. Якщо оригінальна The Sinking City була, перш за все, детективною пригодою у відкритому світі, то сиквел повністю переходить у формат survival horror, черпаючи натхнення з таких класиків жанру, як Resident Evil 2 та The Evil Within.
Ігровий процес зазнав значних трансформацій, відходячи від звичної для Frogwares детективної складової на користь механік виживання. Пересування містом, значною мірою здійснюється за допомогою човна, поступово поступаючись місцем окремим, тематично витриманим локаціям. Обмежений інвентар, дефіцит боєприпасів та аптечок, необхідність крафту предметів з підручних матеріалів, пошук альтернативних шляхів, розгадування головоломок та наявність безпечних кімнат для збереження – все це створює знайому, але ефективну формулу survival horror. Ці елементи, перевірені часом, реалізовані в The Sinking City 2 на високому рівні.
Система розслідувань зазнала спрощення: замість детального вивчення місць злочину та допитів підозрюваних, гравець тепер зосереджується на зборі доказів, їх аналізі на окремому екрані для отримання необхідної інформації, яка допомагає вирішувати головоломки чи відмикати сейфи. Нагородою за ці дії зазвичай стають додаткові ресурси, модулі для покращення зброї, або “есенція сну” – валюта для придбання перків, що замінили систему талантів з попередньої гри. Ця зміна формули, хоч і відходить від фірмових детективних механік студії, цілком виправдана зміною жанрової спрямованості гри.
Візуальна складова та технічні аспекти
Перехід на Unreal Engine 5 став значним кроком вперед для The Sinking City 2, забезпечивши вражаючу візуальну складову, що відповідає сучасним ААА-проектам. Технології Nanite дозволили створити надзвичайно деталізовані моделі оточення, а динамічне глобальне освітлення та відбиття за допомогою Lumen формують атмосферу вологого, гнітючого Аркгема. Використання MetaHuman та MetaHuman Animator суттєво покращило якість лицьових анімацій, вирішуючи давню проблему студії.
Атмосфера гри значною мірою будується на майстерній постановці, артдирекшні, дизайні локацій, а також на роботі зі світлом та звуком. Місто, хоч і позбавлене значної кількості неігрових персонажів, само по собі стає головним оповідачем, розповідаючи трагічні історії минулого через оточення. Розробникам вдалося створити по-справжньому моторошний та лякаючий досвід, де кожен куточок міста приховує небезпеку.
Однак, навіть найсучасніші технології не в змозі повністю приховати певні недоліки. Підземні локації, за словами розробників, є складним завданням для візуалізації, і їхня одноманітність відчувається. Незважаючи на це, загальне враження від візуальної складової The Sinking City 2 залишається надзвичайно позитивним.
Вороги та бойова система
Бестіарій The Sinking City 2, хоч і не надто різноманітний, проте достатньо лякає. Гравцеві доведеться протистояти різноманітним гуманоїдам, включаючи реанімованих слизом трупів, породженням Стіксу, глибинникам та шогготам, а також босам. Вороги вимагають тактичного підходу: деякі відступають у тінь, інші мають вразливі місця на спині, що вимагає від гравця стратегічного вицілювання та вміння знерухомлювати противника. Очищення території від ворогів, хоч і не є обов’язковим, але значно полегшує дослідження та виконання завдань.
Бойова система, хоча й проста, проте вимагає уваги. Використання різноманітної зброї – пістолета, дробовика, пістолета-кулемета, гвинтівки та гранатомета – дозволяє адаптуватися до різних ситуацій. Особливу складність може становити ближній бій, досяжність якого не завжди легко розрахувати, а промахи можуть призвести до втрати рівноваги та вразливості перед атакою ворога. Проте, невдалі спроби розчавити ворога не караються надто суворо.
Найбільшим розчаруванням бойової системи стали боси. Більшість битв з ними побудовані за схожим сценарієм: гравець бігає колами, ухиляючись від атак, активуючи механізми та стріляючи у вразливі місця. Хоча гравцеві надається можливість збирати корисний лут, що додає елемент випадковості, загальна одноманітність босфайтів залишає бажати кращого. Тим не менш, рядові вороги ефективно виконують свою функцію, створюючи напружену атмосферу.
Сюжет та враження від гри
Сюжет The Sinking City 2 виявився одним із найсильніших аспектів гри. Цікаві “камео” для шанувальників Лавкрафта, здатність гри викликати параною та сумніви у власних діях, а також переконливий образ головного героя Келвіна Рафферті, який не є типовим героєм, що переляканий невідомим, а скоріше авантюристом, що свідомо шукає заборонених знань. Його мета та рішучість роблять його центральною фігурою, яка здатна подолати будь-які перешкоди.
Світ гри, хоч і позбавлений великої кількості NPC, ефективно передає атмосферу через оточення. Гравець виступає свідком наслідків минулих подій, намагаючись відновити хронологію та зрозуміти їхні причини. Єдиний недолік – це повторюваний прийом, яким закінчується кожна велика локація, що з часом може викликати комічний ефект, хоча задум був протилежним.
Загалом, проходження The Sinking City 2 займає менше 20 годин, причому темп гри рівномірний, але під кінець вона починає поспішати до завершення. Баланс між боями та розслідуваннями витриманий добре. Для тих, хто прагне зануритися в класичний survival horror, передбачено спрощений режим розслідування, який додає візуальні підказки та виділяє ключові моменти в тексті, спрощуючи детективну складову.
Висновок
The Sinking City 2 – це, безперечно, найкраща гра від Frogwares на сьогоднішній день. Хоча комусь може не вистачити складності детективних механік, кількості персонажів чи різноманітності босфайтів, студія довела свою здатність експериментувати та успішно змінювати ігрову формулу. Перехід від детективної пригоди до повноцінного survival horror виявився вдалим, а гра стала справжньою лавкрафтівською історією.
Головною претензією залишається швидке завершення гри, адже хочеться бачити більше локацій та контенту. З нетерпінням чекаємо на DLC, які, сподіваємося, розширять цей захоплюючий світ.
Frogwares вкотре довели, що українські розробники здатні створювати високоякісні ігри, які не поступаються світовим ААА-проектам.
Особливі нотатки
Frogwares продемонстрували незмінну позицію щодо російсько-української війни. Стартовий екран гри, що нагадує про конфлікт, а також несподівані згадки сучасної війни та воїнів ЗСУ в “пасхалках”, додають грі особливої глибини та емоційного забарвлення. Образ Фей у вишиванці також є зворушливим елементом.
Оцінка
- Атмосферний і справді страшний survival horror
- Чудовий артдирекшн і сильний технічний стрибок завдяки Unreal Engine 5
- Вдалі тематичні локації з власними історіями
- Одноманітні бої з босами
- Незручний і не завжди передбачуваний ближній бій
The Sinking City 2 – це не просто вдала зміна фірмової детективної формули Frogwares на класичний survival horror, але і справжня лавкрафтівська історія.
