Збройні сили Німеччини активно наближаються до завершення ключових переговорів щодо закупівлі двох передових розвідувальних супутників, призначених для оперативного виявлення пусків балістичних ракет. Цей амбітний крос-галузевий проєкт, ініційований Бундесвером, спрямований на суттєве посилення системи протиракетної оборони та забезпечення стратегічної автономії держави у космічному просторі на тлі сучасних безпекових викликів.
Архітектура та фінансові параметри космічної ініціативи
План передбачає придбання геостаціонарних інфрачервоних супутників, загальна вартість яких оцінюється у двадцять п’ять мільйонів євро, а відповідна пропозиція має бути офіційно подана на розгляд парламенту Німеччини у грудні. Головним підрядником цього високотехнологічного оборонного проєкту виступить відома європейська компанія Airbus Defence and Space, тоді як роль ключового субпідрядника виконуватиме інша провідна космічна корпорація OHB.
Інфрачервоні супутники, як правило, призначені для виявлення гарячого вихлопного шлейфу балістичних ракет, особливо на етапі розгону. Хоча придбання геостаціонарних супутників для протиракетної оборони обговорюється вже кілька років, останні плани, як повідомляється, йдуть далі.
Технологічні виклики та альтернативні концепції розгортання
Експертні оцінки свідчать, що безпосереднє будівництво та інтеграція таких космічних апаратів триватиме від трьох до чотирьох років, через що їхнє практичне застосування для раннього виявлення ракетних загроз стане можливим орієнтовно у 2029-2030 роках. Паралельно з цим Німеччина розглядає перспективу поступового розгортання цілого сузірї супутників на низькій навколоземній орбіті (LEO), що дозволить значно покращити показники покриття, проте супроводжується технічними ускладненнями через короткий час прольоту над зоною спостереження.
Ключові напрями розвитку космічної оборони:
- Закупівля геостаціонарних інфрачервоних супутників для моніторингу активності на ранніх етапах пуску.
- Формування мережі апаратів на низькій навколоземній орбіті для адаптації сенсорів під виявлення новітніх гіперзвукових загроз.
- Співпраця з Францією в межах єдиної європейської програми SBMD (Space-Based Missile Defense) задля створення комплексного рішення.
- Інтеграція національних оборонних зусиль із паралельними ініціативами щодо захисту критичної інфраструктури та супутникового зв’язку.
Варто зазначити, що на тлі загальноєвропейських тенденцій до мілітаризації орбіти та захисту інформаційних мереж, Україна також робить кроки у цьому напрямі, зокрема через законодавчі ініціативи щодо створення Космічних сил та розвитку власних проєктів супутникового зв’язку на кшталт Obria.




