Економіка Російської Федерації перебуває у вкрай нестабільному стані, спричиненому переходом на воєнні рейки, що робить її надзвичайно вразливою до зовнішніх шоків, таких як масштабні санкційні обмеження проти банківського сектору або значне падіння цін на нафту, які потенційно можуть виступити в ролі “спускового гачка” для масштабної кризи. Ця оцінка, що походить з кіл європейських розвідувальних служб та опублікована німецькою газетою Frankfurter Allgemeine Zeitung (FAZ), вказує на серйозні системні проблеми, що накопичуються в російській фінансовій системі.
Ключові ризики для російської банківської системи
Штучне завищення активів та ризикована політика
- Банківський сектор Росії зазнає особливого тиску, адже баланси фінансових установ є “штучно завищеними”, що створює ілюзію стабільності, яка насправді відсутня.
- З метою залучення інвесторів в умовах високих відсоткових ставок, російські банки знизили порогові значення допустимих ризиків, що призводить до нарощування потенційно збиткових активів.
- Масове надання субсидованих державою іпотечних кредитів спровокувало необґрунтоване зростання цін на нерухомість, створюючи серйозний ризик формування “бульбашки” та подальших дефолтів.
Додаткове навантаження та “приховані борги”
- На банки покладається додаткове фінансове навантаження через необхідність покриття боргів, пов’язаних з партнерськими відносинами між державними та приватними структурами на регіональному рівні, що змушує їх фінансувати збиткові проєкти та компенсувати труднощі регіонів із погашенням заборгованостей.
- До цього додаються так звані “приховані борги” у вигляді пільгових кредитів, які банки, під тиском Кремля, надавали оборонним підприємствам, що мають колосальні фінансові потреби, але не генерують достатніх доходів.
Ознаки наближення кризи та реакція влади
Минулого вересня негативні сигнали в банківському секторі настільки посилилися, що російська влада висловлювала побоювання щодо можливості настання “банківської кризи” протягом наступних дванадцяти місяців, незважаючи на зусилля Центрального банку щодо підтримки стабільності.
Згідно зі звітом, Росія продовжує створювати враження динамічної економіки, проте ця “реальність” вже не відповідає об’єктивному стану справ. Кредитний портфель банків погіршується через зростаючі труднощі підприємців з погашенням боргів, а уповільнення економічного зростання може прискорити хвилю банкрутств. Держава надає підтримку виключно оборонній галузі, тоді як підприємства цивільного сектору залишаються сам на сам зі своїми проблемами рефінансування.
Тиск на Центральний банк та публічні висловлювання
Центральному банку Росії стає дедалі складніше згладжувати економічні наслідки війни проти України, а тиск на нього зростає. Голова ЦБ Ельвіра Набіулліна з початку червня пропустила кілька важливих публічних заходів, включаючи Петербурзький економічний форум та відеоконференцію з урядом, офіційно посилаючись на хворобу. Цікавим моментом стала вимога президента Путіна знизити ключову ставку, на що заступник Набіулліної зазначив, що інфляційний тиск залишається високим, обмежуючи можливості для такого кроку, особливо зважаючи на незмінно високі державні витрати.
Все це відбувається на тлі зростаючих витрат на війну. За урядовими оцінками, лише цього року вони перевищили заплановані на 24 мільярди євро. У квітні шведська військова розвідка повідомляла, що надприбутки від нафти не змогли відновити економіку РФ, яка продовжує перебувати у скрутному становищі. На початку лютого Федеральна розвідувальна служба Німеччини інформувала, що військові витрати Росії минулого року могли становити половину її державного бюджету та 10% ВВП. Латвійське Бюро з захисту конституції також зазначало, що в самій Росії визнають, що санкції завдають і продовжуватимуть завдавати їй величезних збитків.
