Patriot, “Фрея” та безпека: що обрали цього року для “головної промови ЄС” та що з неї викреслили

Patriot, “Фрея” та безпека: що обрали цього року для “головної промови ЄС” та що з неї викреслили

Промова Урсули фон дер Ляєн щодо стану Європейського Союзу (SOTEU) 2026 року демонструє еволюцію європейської політики безпеки, зміщуючи акценти з простої військової допомоги Україні на глибшу оборонну інтеграцію та створення спільних оборонних механізмів. Цьогорічна доповідь, яка розвиває торішній войовничий тон, окреслює конкретні кроки щодо зміцнення обороноздатності ЄС та його партнерів, зокрема України, у відповідь на зростаючі геополітичні виклики.

Європейський оборонний механізм: Від допомоги до співпраці

Спільна протиракетна оборона та виробництво озброєнь

Одним із ключових елементів виступу стало представлення практичних аспектів спільного оборонного механізму ЄС з Україною. Це включає не лише прискорену передачу озброєнь, як-от ракети-перехоплювачі для Patriot, а й створення спільної системи протиракетної оборони “Фрея”, а також фінансування спільних проєктів між виробниками зброї в ЄС та українськими компаніями. Залучення Києва до нових європейських безпекових форматів підкреслює прагнення ЄС до інтеграції України у спільну оборонну структуру.

“Фрея” – це проект, який поєднує бойовий досвід та інноваційність українців із технологічним лідерством Європи і, звичайно, нашими значними виробничими потужностями.

Як пояснюють джерела, “Фрея” матиме відкриту архітектуру, що дозволить інтегрувати компоненти різних виробників, при цьому Україна вироблятиме пускові установки та ракети, а європейські партнери надаватимуть високоточні елементи, такі як радари, сенсори та системи наведення. Цей проект розглядається як довгострокова стратегія зменшення залежності від США у сфері протиракетної оборони.

Зміна пріоритетів: від закупівель до спільного виробництва

Доповідачка також наголосила на зміні пріоритету ЄС у допомозі обороні України: від фінансування закупівель до спільного виробництва. Єврокомісія планує використати залишок коштів програми SAFE для створення окремої програми спільних проєктів з українськими компаніями. Ця нова формула оборонної співпраці передбачає, що Україна надає бойовий досвід та поле для випробувань, а Європа – фінансування, виробничі потужності та можливість масштабування.

Геополітичні виклики та нова стратегія безпеки ЄС

Російська загроза та гібридні атаки

У своїй промові фон дер Ляєн наголосила на реальності російської загрози не тільки для України, але й для ЄС. Вона згадала інцидент у Лейпцигу, поклавши відповідальність за невдалий теракт на Росію, і підкреслила, що гібридні загрози стають дедалі менш гібридними.

“Гібридні загрози, з якими стикається Європа, дедалі менше є гібридними і дедалі менше залишаються лише загрозами”, – заявила вона.

Як стало відомо “ЄвроПравді”, у Брюсселі відзначають зростання агресивності дій російських оперативників на території ЄС, що вимагає розробки нових засобів протидії.

Європейський протокол безпеки та Рада безпеки

У відповідь на ці виклики фон дер Ляєн закликала створити надзвичайний безпековий протокол – власний європейський аналог статті 4 Північноатлантичного договору. Цей механізм передбачає термінові консультації та координацію у відповідь на інциденти, які загрожують національній безпеці, але ще не досягли рівня збройної агресії.

Крім того, цікавою пропозицією є створення Європейської ради безпеки, до якої, окрім держав ЄС, могли б входити Україна, Велика Британія, Канада, Норвегія та інші партнери. Це надає Україні місце серед держав, які спільно гарантуватимуть безпеку європейського континенту.

Санкції та відносини з партнерами

Акцент на виконанні санкцій

Цього року фон дер Ляєн зробила незвичний акцент на санкціях, заявивши, що ЄС має посилювати тиск на Росію, але для цього “не обов’язково потрібні нові санкції”. Натомість, головне – забезпечити виконання вже запроваджених обмежень. Це пов’язано з труднощами, що виникли під час переговорів щодо 21-го санкційного пакета, коли окремі країни прагнули уникнути економічних втрат.

Зближення з Канадою

Промова також ознаменувала публічний старт зближення Євросоюзу з Канадою, яка може отримати новий для ЄС партнерський статус. Це, очевидно, пов’язано з потенційною перемогою Дональда Трампа на виборах у США. Канада, маючи значні запаси критичної сировини, сучасні технології переробки та великі енергетичні ресурси, може допомогти ЄС скоротити залежність від ненадійних постачальників.

“Президентка Єврокомісії на початку своєї доповіді зробила пропозицію Канаді стати першим “асоційованим членом” ЄС.

Відсутність згадки про заморожені російські активи

Однією з найпомітніших відмінностей цьогорічної промови від минулорічної стала відсутність навіть згадки про заморожені російські активи. Торік фон дер Ляєн запропонувала механізм “репараційної позики” за рахунок цих коштів. Хоча юридична конструкція такої позики була підготовлена, лідери ЄС не змогли домовитися про її запуск. Натомість, ЄС запозичив 90 млрд євро під гарантії бюджету Євросоюзу для України.

Наразі обговорюється нова концепція передачі російських активів до спеціального механізму під контролем ЄС, однак поки що це лише концепція без прописаного юридичного механізму. Відсутність згадки про активи може бути пов’язана з небажанням оголошувати про нову ініціативу, щодо якої немає ані проєктів документів, ані політичної згоди.

Розширення ЄС та майбутнє України

Хоча тема вступу України до ЄС цього року не була центральною, фон дер Ляєн підтвердила, що майбутнє України – у Європейському Союзі. Однак, на відміну від минулого року, тема відмови від принципу одностайності в ЄС цього разу оминається, а розширення залишається сюжетом другого плану. Єврокомісія планує запропонувати дорожні карти для “кандидатів, які досягли найбільшого прогресу”, але конкретний зміст майбутніх дорожніх карт для України поки що не розкритий.

Таким чином, безпекова та оборонна інтеграція України з Євросоюзом рухається швидше, ніж процес вступу до нього, що відображає реалії сучасних викликів.