Харчування в українській армії – це не лише про задоволення базових потреб бійців, але й про потенційні корупційні ризики, що вимагають пильної уваги, особливо з огляду на численні випадки постачання неякісних продуктів до військових підрозділів, як це трапилося, наприклад, на Дніпропетровщині у лютому цього року, де правоохоронці викрили схеми постачання зіпсованої їжі. Громадська антикорупційна рада при Міністерстві оборони України (ГАР МОУ) сприймає будь-які скарги на харчування з особливою серйозністю, адже багато її членів мають власний військовий досвід і розуміють, наскільки критично важливе якісне та безпечне харчування для обороноздатності країни. Саме тому звернення щодо неналежного годування військових у одному з навчальних центрів на Полтавщині було сприйнято як нагальну необхідність для ретельної перевірки.
Аналіз ситуації на Полтавщині: результати перевірки
Детальний розбір результатів інспекції
Спільна перевірка, здійснена представниками ГАР МОУ та Департаменту гарантування якості Міністерства оборони України, мала на меті не лише оцінити реальний стан справ у їдальні навчального центру, але й проаналізувати ефективність роботи інспекційного департаменту. Важливою деталлю є те, що цей навчальний центр є пунктом постійної дислокації, що передбачає наявність повноцінних кухонь, холодильних камер та складів, і, як наслідок, зменшує ймовірність системних зловживань, особливо враховуючи часті візити контрольних комісій. Однак, специфіка розташування Полтавщини, яка перебуває під загрозою ракетних ударів з боку Росії, ускладнює навчальний процес та приготування їжі через необхідність постійних перерв на повітряні тривоги та переміщення до укриттів.
Попри ці обставини, перевірка не виявила критичних порушень щодо харчування військовослужбовців. Продукти були присутні відповідно до встановлених норм як на складах, так і в меню, і, що найважливіше, потрапляли на столи армійців. Процес приготування їжі також відповідав належному рівню. Тим не менш, були виявлені три ключові проблеми, які потребують уваги.
Виявлені проблеми та їх наслідки
Проблема №1: Кадровий дефіцит серед кухарів
Гострою проблемою в армії є не лише дефіцит бойового персоналу, але й нестача кваліфікованих кадрів у тилових підрозділах, зокрема серед кухарів. У перевіреному навчальному центрі штат кухарів був укомплектований лише наполовину, при цьому необхідно було забезпечувати харчуванням сотні, а іноді й тисячі людей. Приготування їжі в таких обсягах вимагає професійних навичок роботи з промисловим обладнанням, великими котлами та суворого дотримання санітарних норм. Нестача фахівців часто призводить до залучення до приготування їжі випадкових людей без відповідної кваліфікації, що безпосередньо впливає на якість та безпеку харчування, оскільки від знання технологічних процесів залежить кінцевий результат.
Проблема №2: Суб’єктивне сприйняття раціону та норм
Скарги на якість харчування нерідко мають суб’єктивне підґрунтя, зумовлене індивідуальними смаковими уподобаннями та відмінностями у попередньому досвіді військовослужбовців. Зокрема, деякі курсанти можуть не любити певні страви, як-от гороховий суп чи гречку, хоча формування варіативного меню “на вибір” у навчальних центрах є складним завданням через брак обладнання та кухарів. Іншою причиною незадоволення може бути різниця у “коефіцієнтах харчування”. Бійці, які прибувають з бойових частин, наприклад, з Десантно-штурмових військ чи морської піхоти, могли мати вищі норми харчування (1,2 замість 1,0), що означало більші порції або інший набір продуктів, наприклад, більше яловичини. Повернення до стандартних норм навчального центру може сприйматися як “недогодовування”.
Проблема №3: Якість товарів та відповідальність командира
Найбільш болючим питанням залишається ризик заробітку постачальників на неякісних продуктах. Випадки спроб постачання гнилої городини чи продуктів сумнівної якості, на жаль, є доволі поширеними. Однак, відповідальність за те, чи потрапить зіпсоване м’ясо чи зів’ялі огірки на столи солдатів, лежить безпосередньо на військовій частині. У досліджуваному випадку, начальник продовольчої служби продемонстрував належний рівень відповідальності, неодноразово відмовляючись приймати неякісний товар, складаючи акти та вимагаючи заміни, що свідчить про ефективність роботи системи. Якщо ж бійцям видають зіпсовану їжу, це є провалом не лише постачальника, а й командира частини, його заступника з тилу та начальника продовольчої служби. Тому військовослужбовці не повинні мовчати, а негайно повідомляти про такі факти безпосередньо командирам або звертатися до Департаменту гарантування якості МОУ чи ГАР.
Під час нашої спільної перевірки представники Департаменту гарантування якості показали високий професіоналізм. Вони прискіпливо перевіряли терміни придатності, умови зберігання та маркування продуктів, фіксуючи навіть дрібні технічні зауваження.
Висновки та рекомендації
Загалом, система харчування в тилових навчальних центрах функціонує належним чином, задовольняючи базові потреби військовослужбовців. Однак, для досягнення високої якості харчування, державі необхідно вирішити два ключові завдання: ліквідувати кадровий дефіцит серед професійних кухарів та забезпечити харчоблоки сучасним обладнанням. Громадський контроль, у свою чергу, продовжуватиме проводити раптові перевірки без попереджень, аби забезпечити прозорість та ефективність системи.
Олег Чернов, секретар Громадської антикорупційної ради при Міноборони (ГАР МОУ), ветеран російсько–української війни.
Актуальна інформація щодо закупівель продовольства для Збройних Сил України свідчить про триваючі зусилля щодо покращення системи. Зокрема, Міністерство оборони України активно впроваджує нові підходи до організації харчування, спрямовані на підвищення його якості та прозорості. Це включає в себе вдосконалення процедур закупівель, посилення контролю за якістю продукції та налагодження більш ефективної логістики. Водночас, питання, пов’язані з кадровим забезпеченням, зокрема, пошуком та підготовкою кваліфікованих кухарів для військових частин, залишаються актуальними і потребують системних рішень на державному рівні.
