Естонський прем’єр-міністр Кристьян Каллас висловив думку, що безпосередньої загрози розширення російської агресії на країни Балтії чи Північної Європи наразі не існує, проте Росія продовжує активно застосовувати гібридні методи впливу на європейські держави. Цю заяву він зробив під час спілкування з журналістами на зустрічі лідерів країн Нордично-Балтійської вісімки, як передає кореспондентка “Європейської правди”.
Оцінка безпекової ситуації
НАТО як стримуючий фактор
На запитання щодо ймовірності розширення російської військової агресії, Каллас зазначив, що військова та безпекова оцінка ситуації є доволі чіткою, і механізми НАТО функціонують ефективно. Він пояснив, що Росія настільки усвідомлює міць і силу Альянсу, що утримується від прямих нападів, що дає змогу країнам НАТО та Європи почуватися в безпечнішій позиції. Однак, на думку естонського лідера, це вимагає від усіх членів Альянсу та європейських держав подальшого збільшення інвестицій в оборону, а також підтримки українських оборонних технологій та промисловості для збереження цієї позитивної динаміки.
Гібридні атаки як головний виклик
Каллас наголосив, що, відповідно до його оцінок, найближчим часом слід очікувати від Росії нових гібридних атак, які вже спостерігаються в різних країнах Європейського Союзу. Він провів аналогію, пояснюючи природу гібридної війни: “Чи є гібридний автомобіль автомобілем? Напевно, так. Так само можна пояснити, що таке гібридна війна. Вона вже відбувається по всій Європі. Тому ми маємо це усвідомлювати”.
“Росія оцінює міць і силу НАТО на такому рівні, що розуміє: нападати не варто. Це означає, що НАТО та європейські країни можуть відчувати себе у вигіднішій позиції. Але водночас це означає, що ми маємо зберігати цю динаміку – і НАТО, і європейські країни повинні більше інвестувати в оборону, а також інвестувати в українські технології та оборонну промисловість”
Шлях до стабільності: інтеграція України
Естонський прем’єр-міністр підкреслив, що ключовим елементом для збереження поточної динаміки та забезпечення довгострокової безпеки є надання Україні всебічної підтримки, включно з її майбутнім членством у Європейському Союзі та НАТО. “Тож моєю відповіддю буде: безпосередньої загрози зараз немає. Росія це розуміє, але водночас робить усе, щоб усі були стурбовані власною безпекою, а не Україною”, – додав Каллас.
Регіональна співпраця та попередження
Інформація з відкритих джерел свідчить про те, що Польща, Литва, Латвія та Естонія активно співпрацюють у сфері захисту від потенційних російських атак на критичну інфраструктуру, які можуть бути здійснені під так званим “чужим прапором”, що неодноразово попереджали розвідки союзників. Минулого місяця Литва, наприклад, посилила свої спецпідрозділи для забезпечення безпеки термінала з імпорту скрапленого природного газу, терміналу нафтопродуктів, ключової лінії електропередачі з Польщею та гідроакумулювальної електростанції “Круоніс”. Лідери східноєвропейських країн-членів НАТО нещодавно оприлюднили публічні попередження, посилаючись на дані розвідки, які вказують на підготовку Росією провокаційних дій на їхній території.
