Ірак та Пакистан уклали угоди з Іраном щодо постачання нафти та скрапленого природного газу, що свідчить про зростаючий вплив Тегерана на контроль над енергетичними потоками через Ормузьку протоку. Ці угоди, укладені за інформацією п’яти джерел, обізнаних із ситуацією, дозволяють Іраку забезпечити безпечний прохід для нафтовозів, кожен з яких перевозить близько 2 мільйонів барелів нафти. Ірак активно працює над отриманням згоди Ірану на подальші транзити, оскільки, за словами представника іракського міністерства нафти, будь-яке погіршення економічного стану Іраку негативно вплине на економічні інтереси Ірану в країні. Ці переговори підтверджують як представники міністерства нафти Іраку, так і джерела у судноплавній галузі.
Аналіз ситуації
Стратегічне значення Ормузької протоки
Ормузька протока є критично важливим водним шляхом для світової енергетичної безпеки, через який проходить значна частина світових морських поставок нафти.
Здатність Ірану контролювати ці поставки надає йому значний важіль впливу на міжнародній арені, особливо в контексті зростання цін на енергоносії та перебоїв з постачанням, що тиснуть на азіатські економіки.
Міжнародні переговори та співпраця
Інші країни також розглядають подібні угоди, що підкреслює глобальний характер викликів, пов’язаних з енергетичною безпекою. Катар, хоча і не брав прямої участі в двосторонніх угодах, поінформував США перед відправкою вантажів до Пакистану, демонструючи певний рівень координації.
Процес узгодження та потенційні ускладнення
Іран офіційно закріплює свій контроль над протокою, вимагаючи від Іраку надання детальної документації щодо кожного танкера. Спеціалізовані групи в іракському міністерстві нафти надають іранській владі інформацію про судна, щоб уникнути інцидентів. Однак, як зазначає пакистанське джерело, процес не позбавлений ускладнень, оскільки Корпус вартових ісламської революції іноді змінює правила, що ускладнює контроль над ситуацією.
Історичний контекст
Заяви Ірану щодо контролю над протокою
Іран заявляє про своє бажання зберегти контроль над протокою після війни, вимагаючи репарацій, скасування санкцій та доступу до заморожених активів. Ці умови були названі президентом США Дональдом Трампом “сміттям”, що зменшило надії на угоду про припинення конфлікту.
Зміна інтенсивності руху в Ормузькій протоці
До війни Ормузькою протокою щомісяця проходило близько 3 000 суден.
На даний момент, за даними судноплавних служб, інтенсивність руху становить приблизно 5 % від того рівня, що свідчить про суттєві зміни в глобальних логістичних ланцюгах.
Перспективи
Ці угоди між Іраном, Іраком та Пакистаном, а також інтерес інших країн до подібних домовленостей, можуть мати значні наслідки для світового енергетичного ринку та геополітики. Подальший розвиток подій залежатиме від здатності сторін дотримуватися досягнутих домовленостей та від реакції міжнародної спільноти на зростаючий вплив Ірану в регіоні.
