Питання про те, чи може армія вигравати завдяки якості управління, а не чисельності, та про можливість проведення реформ в умовах бойових дій, набуває особливої актуальності в контексті сучасних конфліктів. Рік тому Третій армійський корпус став експериментальним майданчиком для перевірки цих ідей, і сьогодні вже можна оцінити перші результати цієї масштабної трансформації. За прогнозами, позитивні зміни мали настати, але їхня швидкість та ефективність перевершили найсміливіші очікування, тоді як виклики та недоліки виявилися менш критичними, ніж передбачалося.
Корпусна реформа: Стабілізація фронту та якісні зміни
Стабілізація фронту
4 червня 2025 року Третій армійський корпус (3АК) розгорнувся у визначеній смузі відповідальності, ставши першим в Збройних Силах України корпусом, який самостійно контролює власну ділянку фронту та веде бойові дії силами своїх бригад під єдиним командуванням.
Цей крок став значним викликом для армії, яка тривалий час функціонувала в умовах постійних кадрових ротацій, тимчасових оперативних угруповань та розірваної відповідальності. Результати цієї реформи вже очевидні: до її впровадження російська армія активно просувалася в цій смузі, втрачаючи в середньому 70 квадратних кілометрів території на місяць. Однак, завдяки корпусній системі, вдалося досягти вражаючої стабілізації.
“Зараз усі бригади корпусу діють як єдиний організм, перебувають у постійній взаємодії та підстраховують одна одну. Немає стиків між підрозділами і нічийних ділянок, відсутня нездорова конкуренція — немає інфільтрації.”
Ця трансформація дозволила подолати проблему інфільтрації ворожих сил, яка раніше сягала 15-20 км, і забезпечити ефективну взаємодію між підрозділами.
Вплив на становище противника
Незважаючи на те, що російська армія продовжує вважати цю ділянку фронту пріоритетною, зазнавши значних втрат і не досягнувши поставлених цілей, зокрема захоплення Борової та Лиману, 3АК ефективно протидіє їхнім спробам. Проти Третього корпусу задіяно три російські армії, які чисельно переважають українські сили. Однак, корпус не дозволяє противнику наблизитися до Слов’янсько-Костянтинівської агломерації та створити загрозу Ізюму. Навіть попри заяви росіян про повну окупацію Луганщини, під контролем 3АК залишаються ключові населені пункти, які ворог не зміг захопити протягом року.
Нові інструменти та технології
Важливою складовою успіху є впровадження нових технологій та інструментів. Зокрема, батальйон безпілотних систем (ББС) Третього корпусу активно завдає ударів по російській логістиці, долітаючи до адміністративного кордону між Україною та Росією. Безпілотні сили корпусу вже почали операцію з контролю логістичних маршрутів противника на Луганщині, а також розширили свою діяльність на Донецьк.
Інновації у сфері оборони та безпеки
Багаторівнева система оборони
Стійкість фронту досягається завдяки створенню комплексної, багаторівневої системи оборони, що включає нові позиції, спостережні пункти, інженерні загородження, логістичні маршрути та ефективну систему вогневого ураження. Протягом року було прокладено значну кількість доріг, побудовано тисячі укриттів та бліндажів, а також відновлено зруйновані переправи. Встановлено 50 км антидронового захисту та сотні кілометрів невибухових загороджень.
Роботизація та автоматизація
Одним із пріоритетів розвитку корпусу стала роботизація. Сьогодні кожен другий наземний роботизований комплекс (НРК) української армії працює саме в Третьому корпусі. Тут створено першу в світі роту ударних НРК, відкрито школу підготовки операторів, і вперше в історії війни російські військовополонені були захоплені виключно за допомогою роботів. На окремих ділянках логістика та евакуація поранених здійснюються виключно наземними безпілотними системами, які виконали близько 20 тисяч рейсів, перевезли майже чотири тисячі тонн вантажів та евакуювали понад шістсот поранених. У квітні 2026 року НРК корпусу вперше евакуювали цивільну особу із зони бойових дій.
Контроль повітря та протидія ворожим дронам
Створено перший у Сухопутних військах Полк ППО — 1030-й ЗРАП “Аквіла”, який працює як перший ешелон загальнодержавної протиповітряної оборони. Підрозділи корпусу одними з перших почали знищувати “Шахеди” та ввели у штат підрозділи зенітних дронів-перехоплювачів, формуючи цілі батареї. Третій корпус перехоплює до 70% “Шахедів”, що летять на українські міста через його зону відповідальності. Завдяки створенню суцільного радіолокаційного поля досягнуто нової якості прикриття і реагування. У 2025 році ППО Третього корпусу лідирувало у боротьбі з мультикоптерами на лінії бойового зіткнення. Розвивається напрям віддаленого керування дронами-перехоплювачами, що дозволяє знищувати ворожі цілі на значних відстанях.
БПЛА: Масштаб, що змінює війну
Підрозділи БПЛА виконали понад 300 тисяч ударних місій та забезпечили понад пів мільйона годин повітряного спостереження, виявивши спроможність завдавати ураження на дистанції до 200 км.
Реформа військової медицини та система навчання
Військова медицина
Створено медичний батальйон, який працює безпосередньо в зоні бойових дій, та запроваджено поглиблену підготовку з тактичної медицини. Медична інфраструктура корпусу масштабується, включаючи власну лікарню, банк крові, медпункти та амбулаторії з вузькими спеціалістами. Уперше в ЗСУ запроваджено власну військово-лікарську комісію (ВЛК) без черг та принижень. Патронатна служба, яка масштабувала свої потужності до рівня корпусу, допомагає повертати в стрій понад 85% поранених.
Основа основ: Навчання та сержантський корпус
Навчання є ключовим рушієм змін. У Третьому корпусі навчаються та вдосконалюють навички всі військовослужбовці, як в Україні, так і за кордоном. Особлива увага приділяється розвитку сержантського корпусу, де від радянської моделі наглядача переходять до моделі сержанта-ментора, якого поважають за компетентність та досвід. За останній рік корпус значно наростив сержантський кістяк, додавши сотні командирів відділень, головних сержантів взводів та підсиливши головних сержантів батальйонів. Загалом, підготовка штабів вийшла на новий рівень, зокрема завдяки взаємодії між корпусами, як-от співпраця 3АК і “Хартії”.
Людський фактор та зміна мислення
Відновлення боєздатності та боротьба з корупцією
У 2025 році корпус отримав у підпорядкування бригади, які перебували у важких боях, зазнали втрат і втратили довіру до системи управління, з рівнем комплектності менше двадцяти відсотків. Одним із ключових завдань стало відновлення та нарощування їхньої боєздатності. Виявилися факти корупції, як-от у 60-й бригаді, де командування укладало фіктивні договори на закупівлю озброєння, виводячи державні кошти. Командування було притягнуто до відповідальності, схема ліквідована, а керівництво замінено, після чого бригада стала однією з найсильніших у корпусі.
Подолання армійських звичок
Виявилися й інші проблеми, такі як неефективна логістика, неправильне зберігання ресурсів, відсутність належного ремонту техніки та небажання командування доповідати про проблеми. Армійські звички, як-от не доповідати про погане, були більшою проблемою, ніж пряма корупція. Військові, звинувачені у скептицизмі щодо можливості позитивних змін, з часом почали вірити у справжні перетворення, коли вони стали очевидними. Коли зміни стали помітними, у бригади почали повертатися військовослужбовці, які залишили службу, що свідчить про готовність людей працювати на результат за умови мінімізації факторів деморалізації.
Наслідки реформи та погляд у майбутнє
Перемога завдяки ефективності
Незважаючи на те, що довелося одночасно будувати, реформувати та воювати, всі очікувані плюси корпусної системи були досягнуті, а прогнозовані мінуси виявилися менш катастрофічними. Сучасна війна – це конкуренція систем управління, технологій, швидкості прийняття рішень та здатності навчатися. Саме тому корпусна модель є важливою не як чергова організаційна реформа, а як створення єдиного організму, де командир відповідає за весь цикл – від підготовки бійця до результату на полі бою.
Висновок
Рік роботи Третього армійського корпусу не дає підстав для самозаспокоєння, адже попереду ще багато важкої роботи. Однак, цей період дав чітку відповідь на головне питання: українська армія може перемагати противника завдяки вищій ефективності управління та використання ресурсу. Україна переможе не масою чи жорстокістю, а завдяки технологічному прогресу, інтелекту та волі до реформ.
