Національна поліція України повідомила про підозру командиру російського розвідувального підрозділу Артему Тарєєву, який, за версією слідства, несе командну відповідальність за масові вбивства, катування та терор цивільного населення у місті Буча під час російської окупації. Генеральний прокурор Руслан Кравченко наголосив на принциповості командної відповідальності, підкресливши, що покарання мають нести не лише виконавці, але й ті, хто віддавав накази, керував підлеглими та свідомо дозволяв вчиняти злочини. Ця справа висвітлює складний аспект міжнародного права, що стосується відповідальності командирів за дії їхніх підлеглих, особливо у контексті воєнних злочинів.
Розслідування злочинів у Бучі
Детальне досудове розслідування встановило, що Артем Тарєєв, командир розвідувального взводу 1-ї батальйонно-тактичної групи 234-го десантно-штурмового полку 76-ї десантно-штурмової дивізії повітряно-десантних військ ЗС РФ, визначив частину вулиці Яблунської в Бучі як зону, де наказав підлеглим застосовувати всі види озброєння та знищувати будь-яких осіб, що там перебуватимуть. Слідчі стверджують, що, усвідомлюючи присутність мирних жителів, Тарєєв не вжив належних заходів для запобігання злочинам, а навпаки, своїми наказами та бездіяльністю створив умови безкарності для підлеглих. У результаті виконання цих наказів та інших злочинних дій військовослужбовців розвідувального взводу у березні 2022 року загинули щонайменше 22 мирних українці.
Документування актів жорстокості
Крім того, поліцейські задокументували дев’ять фактів жорстокого поводження з цивільними особами, включаючи незаконні затримання, катування з метою отримання інформації, побиття, застосування вогнепальної зброї до беззбройних громадян, погрози вбивством, утримання людей у нелюдських умовах та інші грубі порушення законів і звичаїв війни. Серед військових, що безпосередньо брали участь у цих злочинах, слідчі встановили розвідника-снайпера Артема Дементьєва та старшого розвідника-снайпера Кирила Крючкова.
“Ключове у цій справі – командна відповідальність. Принциповим є не лише те, хто натискав на спусковий гачок, а й те, хто віддавав накази, керував підлеглими, знав про злочини або свідомо дозволяв їм відбуватися. Командир не може сховатися за спинами підлеглих. Він несе відповідальність так само, як і виконавець. Саме тому ми встановлюємо не лише тих, хто вбивав. Ми встановлюємо всіх, хто зробив ці злочини можливими”. – Генпрокурор Руслан Кравченко
Правові наслідки та міжнародний контекст
За результатами зібраних доказів Артему Тарєєву повідомлено про підозру, і йому загрожує довічне позбавлення волі. Цей випадок підкреслює зростаючу увагу міжнародної спільноти до притягнення до відповідальності вищого командування за воєнні злочини, що відповідає принципам міжнародного гуманітарного права та Римського статуту Міжнародного кримінального суду. Розслідування таких справ є складним процесом, що вимагає ретельного збору доказів та співпраці між національними та міжнародними правоохоронними органами.
Подальші кроки та виклики
Встановлення та покарання винних у воєнних злочинах, скоєних під час російської агресії проти України, є надзвичайно важливим для досягнення справедливості та запобігання подібним звірствам у майбутньому. Додаткова інформація свідчить про те, що подібні розслідування тривають щодо інших російських військових командирів, відповідальних за злочини на українській території. Проте, ефективне притягнення до відповідальності вимагає подолання значних юридичних та практичних перешкод, пов’язаних із веденням бойових дій та доступом до території, де були скоєні злочини.
