Законопроєкт про санкції проти Росії, який пройшов процедурне голосування у Сенаті США, може стати першим таким законом за каденції Дональда Трампа, спрямованим проти Кремля, і при цьому бути доволі жорстким. Цей документ, названий на честь покійного сенатора Ліндсі Грема, передбачає нові важелі тиску на Росію для завершення її агресії проти України. Процедура ухвалення законопроєкту була запущена після трагічної смерті Грема, який був одним з головних лобістів антиросійських санкцій у Конгресі. Для отримання схвалення від Білого дому співавторам законопроєкту довелося піти на певні поступки адміністрації Трампа, що призвело до деякого послаблення початкових пропозицій, але водночас додало документу сили.
Аналіз законопроєкту імені Ліндсі Грема
Ліндсі Грем, якого вважали одним із найактивніших прихильників України у Сенаті, присвятив значну частину своєї діяльності спробам законодавчо закріпити санкції проти Росії за її дії. Разом із сенатором-демократом Річардом Блюменталем, Грем представив законопроєкт “Sanctioning Russia Act”, який був розроблений в той час, коли адміністрація Трампа активно намагалася досягти дипломатичного вирішення війни в Україні, переважно через тиск на Київ.
Цей документ пропонує реальні важелі впливу на Москву у разі її відмови від мирних переговорів.
Основна ідея законопроєкту полягала у запровадженні 500-відсоткових мит на весь імпорт з РФ, а також на країни, що продовжують купувати російські нафту, нафтопродукти, природний газ та уран, тобто запровадження так званих вторинних санкцій. Варто зазначити, що Дональд Трамп раніше вже вдавався до тарифних погроз щодо країн, які активно купували російські енергоносії, і навіть застосовував 25% мита проти Індії, що призвело до скорочення обсягів закупівель російської нафти цією країною. Ці заходи, як вважається, демонструють ефективність подібних санкцій як для стримування торговельних партнерів Кремля, так і для посилення тиску на Росію.
Окрім мит, законопроєкт передбачає кодифікацію вже запроваджених санкцій проти Росії в одному законі, що унеможливить їхнє “тихе” скасування президентом. Він також вимагає запровадження повного блокування активів і візових заборон для вищого керівництва РФ, олігархів, компаній військово-промислового комплексу, а також накладення жорстких секторальних санкцій на банківську систему та енергетику. Під санкції потрапляють і судна “тіньового флоту” РФ, а також будь-які іноземні установи чи особи, які допомагають Росії обходити обмеження або постачають їй товари подвійного призначення.
Торги з Білим домом та зміна позиції Трампа
Причиною затримки у розгляді законопроєкту стала позиція Білого дому, який вимагав, щоб вирішальне слово щодо запровадження нових санкцій залишалося за президентом, а не за Конгресом. Тривалий час Трамп вірив у готовність Москви до конструктивних переговорів, вважаючи, що санкції можуть завадити дипломатії. Однак, зміни у його баченні ситуації відбулися після саміту G7 у Франції, де лідери погодилися з тим, що Росія не виявляє серйозної готовності до миру.
Після цього Вашингтон почав сигналізувати про зміну своєї позиції, зокрема, Трамп оголосив про надання Україні ліцензії на виробництво Patriot та публічно підтримав українські удари по російських НПЗ. Важливу роль зіграла також трагічна смерть Ліндсі Грема, прагнення довести до кінця його справу стало принциповим для його колег.
Торги з Білим домом призвели до певних поступок у законопроєкті. Максимальна ставка вторинних тарифів була знижена з 500% до “максимум 100%”, а застосовуватися вона буде лише до п’яти країн-найбільших покупців російських енергоносіїв та п’яти держав, що сприяли обходу санкцій. Втім, нова версія законопроєкту робить обмеження обов’язковими для запровадження протягом 30 днів, не потребуючи окремого рішення президента. Президенту надається право скасувати санкції, але лише попередньо надавши Конгресу звіт про відповідність національним інтересам США, і таке рішення може бути заблоковане Конгресом.
Неочікуваний опір демократів
Незважаючи на те, що Демократична партія загалом зарекомендувала себе як більш рішуча у питанні підтримки України, 10 сенаторів-демократів проголосували проти законопроєкту на процедурному розгляді. Критики з числа демократів висловили занепокоєння щодо надмірно широких повноважень, які надаються президенту щодо запровадження мит, зокрема, проти торговельних партнерів США. Сенатори Корі Букер та Рафаель Ворнок зазначили, що це може призвести до “безрозсудного зловживання тарифними повноваженнями”, що завдасть шкоди економіці.
Ці застереження виникли на тлі запровадження Трампом нових мит проти торговельних партнерів через нібито порушення законодавства про примусову працю. Сенатор Марк Келлі, один із співавторів законопроєкту, навпаки, вважає, що слід було залишити 500-відсоткову митну ставку.
Зазначається, що застереження демократів, ймовірно, не завадять просуванню законопроєкту в Сенаті, однак його схвалення у Палаті представників може бути складнішим. Голосування у нижній палаті відбудеться не раніше вересня, оскільки конгресмени пішли на серпневі канікули. У разі схвалення Палатою представників, законопроєкт надійде на підпис до Трампа, який вже публічно заявив про свою підтримку ініціативи покійного Грема.
