Російські безпілотники, зокрема “Шахеди” та “Гербери”, оснащені МЕШ-модемами, демонструють здатність проникати все глибше в український тил, ставлячи під сумнів ефективність традиційних засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ). Про це заявив радник міністра оборони України та фахівець із радіотехнологій Сергій Бескрестнов, відомий під позивним “Флеш”, наголосивши на зростаючій актуальності дистанційного керування та розвідувальних можливостей цих БПЛА завдяки новітнім технологіям.
“Дистанційне керування та розвідувальна діяльність “Шахедів” і “Герберів” за допомогою МЕШ-модемів стає дедалі актуальнішою. Ми фіксуємо прольоти БПЛА з МЕШ-модемами все глибше в наш тил”, – зазначив він.
Аналіз розширення зони дії
За словами “Флеша”, поточна зона покриття таких дронів простягається до Києва з півночі, до Полтави із заходу, а з півдня досягає Дніпра, Кривого Рогу, Одеси та Миколаєва, що свідчить про суттєве розширення їхнього оперативного простору. Технологія МЕШ, як пояснив фахівець, дозволяє формувати в повітрі ланцюжок безпілотників, оснащених радіомодемами, які забезпечують передачу керуючого сигналу, створюючи таким чином гнучку мережу зв’язку.
Система функціонує завдяки спеціальним антенам дальнього зв’язку, встановленим на високих точках та щоглах на території противника, що забезпечує можливість зв’язку з безпілотником на відстані до 220 кілометрів, за умови, що дрон перебуває на значній висоті для подолання викривлення земної поверхні.
“Зв’язок з безпілотником може бути на відстані до 220 кілометрів. Але щоб зв’язок був, безпілотник повинен бути дуже високо. Інакше викривлення поверхні Землі не дасть організувати канал зв’язку”, – зауважив він.
Тактика використання ретрансляторів
Бескрестнов навів приклад застосування цієї тактики під час однієї з атак, коли два реактивні “Шахеди” кружляли біля його будинку, а ще два були в дорозі, виступаючи ретрансляторами сигналу. Ці дрони, що знаходилися на висоті 2200 метрів, передавали сигнал на інші безпілотники, які знижувалися для здійснення атаки.
Противник, як правило, використовує до 2-3 ретрансляцій, оскільки збільшення їхньої кількості призводить до зниження швидкості передачі сигналу та зростання затримки.
“Далі ці два БПЛА на висоті 2200 метрів передавали сигнал на інші два, які опускалися низько, щоб атакувати мене”, – зазначив він.
Пошук ефективних контрзаходів
Фахівець наголосив на необхідності розробки ефективних методів протидії цій загрозі, підкресливши, що традиційні засоби РЕБ, які спрямовані на пригнічення супутникової навігації, виявляються неефективними, коли керування БПЛА здійснюється в ручному режимі за допомогою приладів навігації.
За інформацією, над цією технологією працює велика група російських пілотів та фахівців, зокрема близько 40 пілотів.
Альтернативні засоби зв’язку
У контексті цієї проблеми варто зазначити, що російська армія почала масово отримувати на фронт супутникові термінали “Спирит-030”, які намагаються використовувати як заміну Starlink. Раніше повідомлялося, що після відключення терміналів Starlink, російські війська активніше шукають альтернативи для збереження зв’язку, зокрема, використовуючи термінали на основі супутників “Ямал” та “Експрес”, а також роблячи акцент на альтернативних каналах зв’язку, таких як вишки з WiFi-мостами.
Отже, в умовах зростаючої загрози з боку вдосконалених російських дронів, Україна стоїть перед нагальною потребою у розробці нових, більш ефективних стратегій радіоелектронної боротьби та інших контрзаходів для забезпечення безпеки свого повітряного простору.
